Тимур Литовченко читать онлайн 3 стр.

Литовченко Тимур Число зверя, или Лейтенант дьявола Тимур Литовченко Число зверя или Лейтенант дьявола Здесь мудрость Кто имеет ум, тот сочти число зверя, ибо это число человеческое: число его шестьсот шестьдесят шесть (Откровение святого Иоанна Богослова, гл. 13, ст. 18) посвящаю благодатной и благ

Литовченко Тимур Квартирный вопрос Тимур Литовченко (маленький этюд на тему нынешнего дня) Вечерний Киев лежал передо мной, как пряник на ладони Я был одинок в этом пустеющем к ночи огромном городе, никому не нужный изгнанник из разорённого семейного гнёздышка Оставалось решить, куда же теперь подат

Литовченко Тимур Старик Тимур Литовченко Череп вновь желтеет на отвале траншеи, пересекающей разрытую, осквернённую могилу Лежит и смотрит пустыми глазницами прямо на Сергея Совсем как три года назад Хотя Глазницыто не пустые!!! Внутри, в центре каждой есть малюсенькая точечка, более чёрная, нежели

Литовченко Тимур Однажды в Эдеме ТИМУР ЛИТОВЧЕНКО РАННЕЕ УТРО ШЕСТОГО ДНЯ Творение Едва осознав СЕБЯ, ОНА ощутила присутствие когото еще ЕГО присутствие Ты кто? спросила удивленно Мир, внешний мир, прекрасный и пока неизведанный, обрушил на НЕЕ лавину впечатлений Но прежде всего ЕЕ почемуто заинте

Ім’я гетьмана Пилипа Орлика загальновідоме: сподвижник Івана Мазепи, спадкоємець його слави, автор «Пактів й конституцій законів та вольностей Війська Запорозького»… Набагато менше сучасні українці знають про його сина Григорія Орлика, який був відомим політичним і військовим діячем доби французьког

…Коли князь Іван Вишневецький та його молода дружина Олександра раділи народженню свого первістка Дмитра, людська заздрість єдиним ударом розбила їхнє щастя. Полонена і продана в рабство Олександра була змушена боротися за виживання, доки не зійшла на один з найвищих щаблів влади в Османській імпері

Влітку 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна милостиво розглянула й затвердила петицію про поновлення гетьманства на українських теренах. Булава дісталася хлопцеві з незаможної родини, який зробив фантастичну кар'єру – Кирилу Розумовському, рідному братові морганатичного чоловіка імператриці. Жит

Що наше життя? Гра!.. Для одних – карколомна шахова партія, для інших – протиборство держав і князівств, владних осіб та спадкоємців величезних станів, католиків та православних. Настав час розпочинати чергову партію. У великій грі життями, немов живі шахові фігури, зійшлися князі ВасильКостянтин Ос

Справжнє життя газетяра – це суцільна рутина, не завжди приємна. Тільки час від часу в повсякденній багнюці спалахують яскраві епізоди, а створені на їхній основі матеріали здатні вразити читачів та викликати заздрість колег. Проте саме з отакими «діамантами» слід бути вкрай обережним! Наприклад, зв

Роман «Фатальна помилка» присвячено 355й річниці Конотопської битви та трагічній загибелі полковника Юрія Немирича – мрійника, романтика, авантюриста, українського інтелектуала XVII століття, відомого благодійника, адепта європейського вибору. Адже ще 355 років тому Україна мала цілком реальний шанс

23 лютого 1957 року в Кремлі святкували не тільки День Радянської армії та Військовоморського флоту – політична еліта СРСР мала значно більш ґрунтовний привід для святкування, адже цього дня в Лондоні за загадкових обставин помер гетьман у вигнанні Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадсь

Смерть товариша Сталіна обернулася потеплінням суспільного клімату в усьому СРСР загалом та в Українській РСР зокрема: змінилися методи роботи каральних органів, на всіх рівнях влади з’явилися нові – принаймні ззовні більш привабливі обличчя, була реформована, а згодом і трансформована система ГУЛАГ

Імперія під назвою Радянський Союз тріщить по швах. Пристаркувате керівництво величезної країни не в змозі виробити нову ідеологію державного управління, а кожна з республік не хоче жити постарому. Отож задля відвернення уваги людей від внутрішніх проблем проводиться політика агресивних нападок на к

Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху устален

«Застій» одні згадують як період спокою, «золоту» добу розвиненого соціалізму, інші – як лихоліття, яке «глушили оковитою». У цей період масово пішло з життя покоління, яке на власному досвіді пам’ятало революційні події 1917 року, трансформацію Російської імперії в СРСР і катастрофу Першої Українсь