87
Однією з додаткових причин такої стриманості можна вважати небажання загострювати стосунки з Росією, особливо у 2003 р., проголошеним роком Росії в Україні, бо в ідеологічній риториці доволі часто повторювалися конструкції на кшталт «організований Москвою голод», чи посилання до віковічної імперської (читай – московської, російської) політики в Україні.
88
Слід зазначити, що В. Ющенко звертався до цієї теми ще будучи прем’єр-міністром, у 2001 р.
89
Парламентські слухання «Щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932— 1933 років» 12 лютого 2003 року.
90
Там само.
91
Там само.
92
Фракція комуністів бойкотувала засідання. Характерно і те, що дане засідання проігнорувала і парламентська пропрезидентська більшість. За звернення проголосували 226 депутатів.
93
Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932—1933 років // http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=789%2D15 (дата звернення 20 жовт–ня 2007 р.).
94
Справді безпрецедентні зусилля президента викликали нарікання його опонентів і ширших кіл щодо надмірів кампанії 2006—2008 рр. Пояснення його наполегливості коливаються між двома полюсами: особисті мотиви морально-етичного характеру і практичні міркування (використання теми для особистого піару і для боротьби з політичними опонентами). На конференції в Торонто в листопаді 2007 р. перший погляд відстоював відомий український літератор М. Рябчук, про прагматичні мотиви В. Ющенка згадував канадський дослідник Д. Арель. Див.: Біленький С. Конференція про Голодомор в Торонто // www.utoronto.ca/jacyk/Holod%20ukr.doc (дата звернення 25 лютого 2009 р.).
Аналіз інтерв’ю В. Ющенка з цього приводу засвідчує, що морально-етичні мотиви справді мали серйозне значення в мотивації президента. Водночас, практичні дії, зокрема, та обставина, що питання Голодомору постійно висувалися президентом на передній план саме в моменти загострення політичної кризи 2006—2008 років і боротьби за перерозподіл влади, свідчать на користь «прагматичних» міркувань. Спосіб організації кампанії 2006—2008 рр. за допомогою адміністративно-бюрократичних важелів, повне ігнорування, іноді доволі агресивне, інших поглядів на голод 1932—1933 років, нехтування науковими даними про кількість загиблих, вибір місця для меморіалу жертвам голоду 1932—1933 років, який довершує започатковану в радянські часи ліквідацію історичного ландшафту Києва над Дніпром – усе це дає підстави говорити не лише про певний рівень політичної культури В. Ющенка – президента, а й про стійку наявність радянських інстинктів і звичок в пострадянської політичної еліти і бюрократії. В. Ющенко долав радянську спадщину радянськими методами.
95
Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні» // www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=1087%2F2005. Загалом В. Ющенко присвятив Голодоморові більше сорока указів і розпоряджень.
96
Указ Президента України «Про вшанування жертв та постраждалих від голодоморів в Україні» // www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1544%2F2005
97
Автори, зокрема, заперечували об’єднання під однією датою жертв голодоморів та політичних репресій, оскільки жертвами останніх були також і партійно-державні діячі, відповідальні за голод 1932—1933 років. Див.: Звернення наукової громадськості до Президента України Віктора Ющенка про запровадження постійної календарної дати вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні // www.prezident.gov.ua/content/p_150_23.html (дата звернення 29 листопада 2006 р.).
98
Указ Президента України «Про відзначення у 2006 році Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій» від 12 жовтня 2006 р. // www.zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=868%2F2006.
99
Сам термін «політико-правова оцінка» хоч і виглядає явним оксюмороном, досить адекватно відтворює панівний тип правосвідомості в Україні – право змішується з політикою і визначається нею. Це де-факто нівелює юридичну якість нормативно-правових актів і водночас підважує законність. Утім, саме в цей час, в період кризи влади весни 2006 – літа 2007 політики та державні достойники продемонстрували крайню неповагу до закону і права, на словах постійно апелюючи до них.
100
Звернення учасників круглого столу «Голодомор 1932—1933 років – геноцид в Україні» // www.prezident.gov.ua/content/p_150_5.html. Цікаво, що деякі «автори» звернення, зокрема деякі професійні історики (тобто ті, чиї підписи стояли під документом), не знали ані про саме звернення, ані про його зміст. Учасників «круглого столу» автоматично зарахували до «підписантів» – стандартна бюрократична витівка.
101
Президент України вніс на розгляд парламенту проект Закону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» // www.president.gov.ua/news/data/print/ 11457.html.
102
Це не виключає того, що на «місцевому рівні» траплялися і трапляються досі випадки заперечення, іноді досить огидні. Найвідоміший, який набув найбільшого розголосу, мав характер провокації. В листопаді 2010 року, наприклад, на всю країну уславилася депутат Луганської міської ради від КПУ Н. Максимець, яка в персональному блозі повідомила, що в День пам’яті жертв голодомору вона з приятельками влаштує «пиршество» с шашликами і співами. Див.: За зневагу над жертвами Голодомору не посадять // Укр. правда, 1 грудня 2010, http://www.istpravda.com.ua/short/ 2010/12/1/7080/ (дата звернення 29 грудня 2017 р.). Н. Максимець померла в 2017 році від інсульту.
103
www.ukrainianworldcongress.org/holodomor/Ukraine/Plenary-meeting28.11. 06.pdf
104
Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» // http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
105
Голодомор був не єдиним «яблуком розбрату». До «чутливих тем» належали історія Другої cвітової війни, трактування подій більш віддаленого минулого (Конотопська битва 1659 р., Батуринська різанина 1708 р., Полтавська битва 1709 р.), оцінка діяльності окремих організацій (ОУН, УПА) і постатей (І. Мазепа, Р. Шухевич, С. Бандера). Див. докладніше: Касьянов Г., Смолій В., Толочко О. Україна в російському історичному дискурсі: проблеми дослідження та інтерпретації / НАН України. Інститут історії України, К.: Інститут історії України, 2013.
106
Міжнародні сюжети кампанії представлено в главі 3.
107
Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937—1938 років» № 431/2007 від 21.05.2007 // www.zakon.rada.gov.ua/lоws/show/431/2007.
108
В інструктивному листі Міністерства освіти і науки України від 06 листопада 2007 р. обласним управлінням освіти пропонувалося організовувати дослідницьку роботу учнів шкіл за такими тематичними напрямками: Голодомор в історії моєї родини; Моє село/місто/вулиця та Голодомор 32—33 років; Пам’ятний знак Голодомору; Голодомор в колективній пам’яті мого села; Відображення Голодомору у фольклорі – піснях, віршах, приказках, навіть переказах, які, передаючись через покоління, змінювались, набирали нових рис. Інформація з сайту Одеського обласного інституту вдосконалення учителів: http://www.osvita.od.ua/help/golodomor.doc (дата звернення 28 липня 2008 р.).
У недавньому дослідженні американського соціолога П. Роджерса, яке здійснювалося зокрема через опитування учителів, згадується те, що шкільні учителі зі східних регіонів України висловлювали занепокоєння двома аспектами впровадження теми голоду 1932—1933 років в шкільні курси: надмірною політизацією теми та її антиросійськими обертонами. Див.: Rogers P. Compliance or Contradiction? Teaching ‘History’ in the ‘New’ Ukraine. A View from Ukraine’s Eastern Borderlands // Europe-Asia Studies. – 2007 (May). – Vol. 59. – № 3. – Р. 511—512.