З задоволенням, відповів Віктор.
Добро, головний підвівся через стіл. Чекай запрошення!
27
Степан Якович Підпалий мешкав на першому поверсі сірого сталінського будинку неподалік від метро «Святошин». Потупцявшись перед його дверми, Віктор подзвонив.
Його довго розглядали у вічко, а потім деренчливий старечий голос запитав:
Вам кого?
Мені потрібний Степан Якович, відповів Віктор.
А ви хто?
Мені вашу адресу в зоопарку дали пояснив Віктор. Я з приводу пінгвінів
Попри те, що власне пояснення мети приходу здалося Вікторові ідіотським, двері відчинилися і неголений та на появу не такий вже й дід у синьому вовняному спортивному костюмі жестом запропонував увійти.
Віктор пройшов до просторої вітальні, посеред якої стояв старий круглий стіл зі стільцями.
Сідайте! не дивлячись на гостя, сказав хазяїн. Вас цікавлять пінгвіни? мовив він, дивлячись в обличчя Вікторові й одночасно навпомацки забираючи з брудної скатертини старий недокурок.
Він опустив руку з недокурком під стіл і знову поклав її перед собою на скатерку, але вже без недокурка.
Пробачте, звернувся Віктор. Я хотів дізнатися: може, у вас є якісь книжки про пінгвінів
Книжки? засмучено перепитав Підпалий. Чому книжки? Я маю власні праці, ще не видані Я понад двадцять років займався пінгвінами
Ви зоолог? запитав якомога чемніше Віктор.
Радше пінгвінолог, але, звичайно, в офіційному науковому реєстрі спеціалізацій такої спеціалізації ви, мабуть, не знайдете Підпалий помякшав. А проте чому вас цікавлять пінгвіни?