Юрій Володимирович Сорока
Легіон Хронос
Пролог
Локація Легіону Хронос. Поза межами визначення координат часу
Двері відчинились, і на порозі зявився охоронець. У чорному шоломі з титанокарбону, широкий торс прикритий пластинами важкого бронежилету. Хромовану імпульсну рушницю легіонер недбало тримав на зігнутому лікті лівої руки. Марк Светоній, який саме проглядав файли рапортів командуючих когортами, здивовано подивився на охоронця крізь великі окуляри у старомодній роговій оправі. Відвідувачів він не очікував.
До вас Префект Преторія, друже Консул, відчеканив легіонер гугнявим голосом.
Марк Светоній мовчки хитнув головою. Охоронець відступив убік, пропускаючи до кабінету людину, постать якої виблискувала не менше, аніж рушниця в руках легіонера, максиміліанівський[1] обладунок візитера був відполірований до стану дзеркального сяйва. Прибулий, сповнивши простір кабінету бряжчанням металу, пройшов до крісла навпроти столу і сів, притримуючи палаш, що висів у нього при боці. Марк Светоній мовчки прослідкував за відвідувачем, очікуючи, що той почне розмову першим. Але чоловік у лицарських латах не поспішав. Він з гуркотом поставив на підлогу біля своєї ноги важкий арме[2] і заходився витирати обличчя та шию хусточкою. Від погляду Марка Светонія не заховалось те, що на шоломі прибулого було кілька вмятин і він був вкритий краплинами запеклої крові.
Ви потрапили у бійку? запитав він.
І отримав добрячої прочуханки, спокійно відповів гість. Так завжди. Спочатку Служба Попередньої Розвідки заспокоює даними про відносний спокій у межах координат операції, а потім ти виявляєш, що опинився у самому центрі грандіозної колотнечі. Цього разу, до речі, було не найгарячіше.
Що ви кажете? хмикнув Марк Светоній. Його забавляла ситуація.
Наскільки я памятаю, СПР є підрозділом Преторіанської Гвардії, а отже, підпорядковується безпосередньо вам, друже Геліодор. Кому ж як не вам слідкувати за тим, щоб подібні прикрощі не псували нам життя?
Прибулий заграв жовнами, але не відповів на шпильку Консула. Натомість підняв ліву руку на рівень очей і натиснув кілька кнопок на браслеті, що його мав на запясті під шкіряним напульсником. Одразу ж прямокутна пластикова панель на столі Марка Светонія освітилась зсередини блакитним сяйвом. Консул поглянув спочатку на неї, потім на Геліодора.
Рапорт це чудово. Але я хотів би почути від вас про все стисло.
Префект Преторію знизав плечима з виглядом людини, яка не несе відповідальності за безголовість оточуючих.
Коротко кажучи, завдання не виконано.
Це прикро, друже Префект.
Цілковито з вами згоден.
Марк Светоній зітхнув. Він і справді покладав великі надії на цю операцію. Саме тому відрядив керувати нею командуючого Преторіанською Гвардією особисто. Судячи з усього, не допоміг навіть такий відчайдушний крок.
Ви ж знаєте не гірше за мене нам потрібно знищити цю людину! В іншому випадку наслідки передбачити неможливо!
На жаль, існують ситуації, за яких ми безсилі вплинути на хід подій, холодно зауважив Геліодор.
І це ви кажете мені після того як на підготовку операції було втрачено три місяці субєктивного часу?
Саме так, Геліодор усім своїм виглядом намагався довести, що Консул не є для нього беззаперечним авторитетом. І, маю надію, ви згадаєте ця операція не перша з подібних.
Марк Светоній спробував взяти себе до рук.
Ви маєте рацію. Що ж Які будуть пропозиції?
Боюсь, це ще не все.
Прошу?
На мою думку, слід очікувати контрнаступу.
Марк Светоній скочив зі свого місця і забігав по кабінету.
Але це неймовірно! Ви приходите до мене, спокійно повідомляєте, що ретельно спланована акція по знищенню КВТП провалилася, а ви досі не знаєте, хто такий цей триклятий Острівецький. Але вам і цього замало!
Це не моя провина, друже Консул!
Це провина ваших людей, а отже, й ваша! категорично заперечив Марк Светоній.
Геліодор мовчки проковтнув докір. Марк Светоній повернувся за стіл. Було помітно, що ситуація його непокоїла, але, будучи людиною прагматичною, Консул швидко опанував себе.
Наскільки велика ступінь загрози?
Невідомо. На мою думку, вони спробують розшукати просторово-часові координати локації Легіону. Якщо це їм вдасться, про наслідки здогадатись неважко.