Всего за 105 руб. Купить полную версию
А тим часом він почувався напродив самотньо і безпорадно серед решти спільноти. Нові бажання й амбіції нуртували в його свідомості. Весь перший семестр він заздрив найменшим проявам успіхів однокурсників і ніяк не міг зрозуміти, чому їх з Керрі не зарахували одразу до еліти курсу.
Багато вечорів провели вони, сидячи біля вікна на Університетській, 12, спостерігаючи, як однокурсники виходять і заходять в актовий зал, помічаючи, як довкола більш успішних студентів гуртуються їхні нові супутники, як хтось поодинокий швидким кроком перетинає подвіря з опущеними очима, заздрячи згуртованості великих університетських обєднань.
Ми жалюгідний середній клас, ось хто ми! поскаржився він Керрі одного дня, лежачи на канапі і добиваючи пачку «Фатімас» одну сигарету за одною.
А чом би й ні? Ми заради цього приїхали до Принстона, щоб нас так само сприймали учні невеликих коледжів, щоб відчувати свою зверхність, свою впевненість, краще одягатись, щоб хизуватись, врешті-решт.
Не в тому річ, я не проти цієї убогої кастової системи, зізнався Еморі. І мені навіть подобається ідея правлячої верхівки, але, заради всього святого, Керрі, я мушу бути одним із отих, що нагорі.
Але зараз, Еморі, ти просто роздратований буржуа.
Еморі якийсь час лежав мовчки.
Може, ненадовго, врешті-решт озвався він, але тяжка праця залишає прикрі сліди, а я це ненавиджу!
То радше почесні шрами. Керрі раптом вистромив шию з-за вікна. Поглянь, он Лангедак! Ти ж хотів його побачити, а одразу за ним Гемберд.
Еморі різко підскочив і кинувся до вікна.
Ага! сказав він, розглядаючи цих знаменитостей. Гемберд сильний, зразу видно, але цей Лангедак просто неотесаний, хіба ні? Я таким не довіряю. Але алмази здаються досить грубими, поки не ограновані.
Хтозна, сказав Керрі, коли хвиля емоцій спала, ти ж у нас літературний геній. Тобі видніше.
Цікаво Еморі затнувся. Чи міг би я отаким бути? Думаю, що міг би. Звучить, мабуть, дико, але я б цього нікому не сказав, окрім тебе.
То пиши, чого чекаєш? Одрости волосся і пиши вірші, як отой ДІнвільє в «Літературному клубі».
Еморі ліниво дотягнувся до стосу журналів на столі.
Читав цю останню пробу пера?
Ніколи не пропускаю. Вони виняткові.
Еморі гортав номер.
Ого! Він що першокурсник? сказав він із подивом.
Ага.
Послухай оце! Господи!
Говорить служниця:
Чорне покривало вкрило земну твердь,
Як білі конуси, у срібному полоні,
Гойдають полумя свічок вітри,
Як тіні, що зникають на долоні,
О, Піє, Помпіє, ходім скоріше геть
І що б це мало означати?
Це сцена в ідальні.
Вознісши руки, наче крила, догори,
Лежить вона на білім покривалі,
Немов святої лик її прекрасний,
Молю, Куніццо, вийди із пітьми!
Господи, Керрі, про що воно? Присягаюсь, я геть не розумію, хоч сам полюбляю літературу.
Це все досить цікаво, позіхнув Керрі. Правда, коли щось таке читаєш, то на думку спадають катафалки і скисле молоко. Але це не найкращий його витвір.
Еморі жбурнув журнал на стіл.
Нехай, зітхнув він. Я просто не знаю, що робити. Я й сам десь відірваний від загали, але недолюблюю всіляких диваків. Не можу ніяк вирішити, чи далі плекати свій хист і стати, приміром, видатним драматургом, чи плюнути на все і стати принстонським зализою?
А навіщо вибирати? знизав плечима Керрі. Краще плисти за течією, як я. Я взагалі збираюсь грітися в промінні слави мого брата Берна.
Я не можу плисти за течією я хочу бути помітним. Я хочу мати вплив, хоча би з-поміж студентів. Скажімо, або бути головним редактором «Принстонівця», або президентом «Трикутника». Я хочу, щоби мною захоплювались, Керрі.
Ти надто забагато про себе думаєш (Еморі ця думка здивувала).
Ні, я й про тебе теж думаю. Ми маємо спілкуватись із рештою курсу, повсякчас, особливо зараз, коли так приємно бути снобом. Я б, наприклад, хотів привести якусь кралечку на бал у червні, але щоб я зміг бути при цьому невідпорно елегантним. І представити її всім нашим серцеїдам і футбольним капітанам, і таке інше
Еморі, сказав Керрі, втрачаючи терпець, ти ходиш по колу! Якщо хочеш прославитись займись, нарешті, чимось, якщо ні просто розслабся. Він позіхнув. Ходімо, нехай кімната трохи провітриться, бо ми тут накурили. Гайда вниз, подивимось футбольне тренування.