Таргани мали стати наступними маминими жертвами, але вони виявилися живучішими, ніж плюскви, і не дали вивести себе ні «Дихлофосом», ні китайським олівцем, ні сумішшю варених яєць із борошном та борною кислотою у вигляді розкладених по всіх закутках кульок, ні навіть «Рейдом», який прийшов на зміну всім традиційним засобам боротьби. Кількість тарганів, які жили у нашій квартирі, часом зменшувалася, потім вони перестали заповзати у кімнати і зосередилися тільки на кухні, бували моменти, коли вони поводили себе майже непомітно, могла навіть створитися короткотривала ілюзія перемоги. Але ілюзія швидко зникала, і поступово ми змирилися з думкою, що таргани є органічним складником нашої квартири, як павуки чи мухи. Ми перестали звертати на них увагу і боротися з ними, тим більше що від «Дихлофосу» у мами з’явилося хронічне запалення слизової оболонки горла.