Роздягайся! наказав один з військових і додав: До підштаників.
Теодор швидко виконав наказ. Інший унтер-офіцер з однією зірочкою на зеленому комірі досить-таки безцеремонно кинув його одяг у куток кімнати, а взуття в інший і показав рукою на крісло перукаря.
Той підійшов до Теодора, ретельно перевірив волосся, заперечливо похитав головою. Потім критично оглянув його і знову похитав, мовляв, зійде і так.
Роздягайся зовсім! прозвучала наступна команда.
Коли на Теодорові залишився один лише натільний хрестик, він переступив поріг лазні.
Милися довго та ретельно.
Коли хтось з рекрутів хотів завершити миття, унтер-офіцер на дверях завертав його назад.
Нарешті з миттям було покінчено, і вся команда опинилася у наступній кімнаті, де на них вже чекав знайомий кадет. На лавках вздовж стін лежала акуратно складена уніформа: крапові штани, синя блуза, спідній одяг, крапові кепі. Хромові чоботи зі шпорами стояли поруч.
Розбирайте! просто сказав кадет. Це ваше!
З неприхованим передчуттям перемін новобранці розбрелися по кімнаті. Теодор боявся, що йому випаде форма не за розміром, але вона виявилася якраз по ньому, як, зрештою, й іншим.
Невдовзі спочатку різношерста цивільна, а потім одноманітна гола маса, перетворилася на справжнє військо. Засмужний надів на голову кепі, поправив його, і йому захотілося подивитися на себе у дзеркало.
Швидше! підганяв кадет. Пани офіцери чекати не будуть!
За дверима лазні почулися голоси: це зайшла митися інша двадцятка. А новоспечені драгуни висипали на плац і стали на своє місце. Вони виявилися поки що першими і єдиними.
Полковника на плацу не було. Натомість їх зустрів лейтенант. Він критично оглянув новобранців і залишився задоволений побаченим.
Драгуни! сказав він. Я ваш командир лейтенант фон Шлосман. Я хочу, щоб ви зрозуміли одне: ваше минуле життя залишилося позаду. Далі ви житимете за наказами, що вам даватиму я і мої помічники. Я хочу, щоб ви запамятали, що віднині ваше життя підпорядкуватиметься єдиній команді: захисту честі і спокою його цісарської величності Франца Йосифа, його родини й усієї імперії. Для цього ми тут. І я зроблю усе, щоб ви стали достойними цієї великої місії. Запитання є?
Є! озвався Адам Скавронек. Коли нам видадуть зброю?
Завтра. Тоді ж отримаєте шаблю і куртку. А зараз, пане кадет, відведіть новобранців на вечерю.
Страви, які побачили перед собою новоспечені драгуни, справили на них неабияке враження. Справді, далеко не кожен день тому ж таки Теодорові доводилося бачити на обідньому столі мясо з картоплею і гербату. Коли ж після вечері кожному з новобранців вручили по 30 гелерів і сказали, що це на пять днів, це одразу ж у них підняло респект до «цісаря і всієї Єго родини».
Було близько шостої години, коли новобранців завели до казарми довгої кімнати з вузьким проходом посередині, обабіч якого стояли деревяні двоярусні ліжка. Новоприбулих зустріли досвідчені драгуни. Більшість з них не мали ніяких відзнак на комірі і лише деякі по одній.
Одразу ж звідусіль посипалися запитання румунською, польською й українською мовами. Так «місцеві» шукали своїх земляків. У новоспечених драгунів піднявся настрій, і вони розпорошилися, щоб невдовзі згуртуватися за мовною ознакою. Найбільше, звичайно, було румун, потім українців. Поляки, що не звикли бути останніми, тут опинилися у меншості.
Так сталося, що Теодор Засмужний виявився єдиним з Равщини, так само як і Віхоть з Великих Мостів, тому вони залишилися стояти посередині проходу. До них підійшов юнак у розстебненому мундирі з двома зірочками на зеленому комірі.
Немає компанії? запитав він українською мовою.
Теодор з Дмитром змушені були згодитися.
Не сумуйте, земляки, заспокоїв він. Усі ми тут одна родина. А після першої муштри ви взагалі забудете, ким були раніше. Хто ви і звідки?
Вони назвалися.
А я Гнат Бишко з Тернополя, корпораль дивізіону і ваш безпосередній командир.
А унтер-офіцер, що нас привів сюди? запитав Дмитро.
Кадет Грегоре Кокулєску, кандидат в офіцери, помічник пана лейтенанта. Фактично, він вищий від мене. Зате можете при нагоді поплакатися мені в жилетку. Зрозуміло?
Зрозуміло! просто відповів Теодор.
Корпораль Бишко, задовільнившись розмовою, голосно скомандував:
Увага, новобранці! А коли побачив, що обернулася до нього лише частина, зрозумів свою помилку і повторив команду по-німецьки: Прошу вас стати ось там, біля дверей.
Увага, новобранці! А коли побачив, що обернулася до нього лише частина, зрозумів свою помилку і повторив команду по-німецьки: Прошу вас стати ось там, біля дверей.
Він почекав, поки новоприбулі виконають його розпорядження, сам застебнув на мундирі усі шість жовтих ґудзиків. Решта драгунів хто стоячи, хто сидячи на ліжках з цікавістю спостерігали за дійством.
Вам сьогодні уже неодноразово говорили про ту честь, що випала на вашу долю. Ви служитимете у драгунському полку. І це дійсно честь. Ви ще не до кінця усвідомлюєте те довіря, що вам надане. У цісарській армії шістнадцять драгунських полків, у яких переважно служать мадяри. І лише в один полк набирають румунів, русинів, поляків. І це Девятий драгунський полк ерцгерцога Альбрехта.