Ричер зупинився на площі та зробив повний оберт. Там нікого не було.
Тої миті йому спало на думку, що непогано було б випити ще одну чашечку кави, тому він знову пішов у напрямку їдальні. Ченґ досі сиділа там, за тим самим столиком. Пізній ранок. Вона пересіла на його місце, тож тепер вона сиділа під кутом до залу. Там, де раніше сидів він. Ричер проклав собі шлях через усю їдальню й сів за сусідній столик до того, де сиділа Ченґ, зовсім поруч, тож його спина тепер також була повернена до стіни. Просто давня звичка.
Він запитав:
Хіба не чудовий ранок?
Вона відповіла:
Нагадує мені недільний ранок під час мого першого року в коледжі. Жодних мобільних телефонів і нічого робити.
Хіба ваш співробітник зовсім не виходить на звязок із офісом?
Вона збиралася відповісти, проте раптово замовчала. Оглянула приміщення, наче подумки рахувала всіх відвідувачів, які могли стати потенційними свідками її принизливого зізнання. Тоді всміхнулася якось загадково, проте виразно, і ця усмішка була водночас і зухвалою, і невтішною, і трохи навіть змовницькою, а тоді сказала:
Мабуть, я трохи прикрасила ситуацію.
Ричер здивувався:
В якому сенсі?
Наш офіс в Оклахома-Ситі є запасною квартирою Ківера. Так само, як наш офіс у Сиєтлі моє запасне житло. На нашому сайті подається інформація про те, що наші офіси є геть усюди. І це правда. Усюди можна знайти колишнього агента ФБР із запасним житлом та несплаченими рахунками. Нашу організацію можна назвати багаторівневою. Іншими словами, у нас немає допоміжного персоналу. Ківеру немає перед ким звітувати.
Але ж у нього якісь серйозні справи.
Ченґ кивнула.
У нас і справді багато справ, і ми добре виконуємо свою роботу. Але те, чим ми займаємось, це все одно лише бізнес. Низькі витрати є ключем до успіху. А ще якісний веб-сайт. Ніхто не знає, ким ти є на всі сто відсотків.
Яку справу він міг би взяти додатково?
Я теж багато про це думала. Точно нічого корпоративного. Не буває маленьких корпоративних справ. Деякі з них наче право на друк грошей. Вони одразу реєструються на компютері, повірте мені. Це наче нагородити самого себе золотою зірочкою. Тут, скоріше за все, справа в приватному клієнтові, який платив готівкою або чеками, написаними від руки. Думаю, нічого кримінального, проте ймовірно, що справа була нудною та трохи навіть нерозумною.
От тільки тепер Ківеру знадобилась підмога.
Як я і казала, усе почалося з невеличкої справи, яка набрала обертів.
Або нерозумна справа перестала бути такою вже й нерозумною.
Або стала ще більше нерозумною.
Підійшла офіціантка й подала Ричерову другу на день безкінечну чашку кави. Він заплатив наперед, майже вчетверо перевищивши суму в чекові. Він любив каву, і не менше любив офіціанток.
Яку справу він міг би взяти додатково?
Я теж багато про це думала. Точно нічого корпоративного. Не буває маленьких корпоративних справ. Деякі з них наче право на друк грошей. Вони одразу реєструються на компютері, повірте мені. Це наче нагородити самого себе золотою зірочкою. Тут, скоріше за все, справа в приватному клієнтові, який платив готівкою або чеками, написаними від руки. Думаю, нічого кримінального, проте ймовірно, що справа була нудною та трохи навіть нерозумною.
От тільки тепер Ківеру знадобилась підмога.
Як я і казала, усе почалося з невеличкої справи, яка набрала обертів.
Або нерозумна справа перестала бути такою вже й нерозумною.
Або стала ще більше нерозумною.
Підійшла офіціантка й подала Ричерову другу на день безкінечну чашку кави. Він заплатив наперед, майже вчетверо перевищивши суму в чекові. Він любив каву, і не менше любив офіціанток.
Ченґ запитала:
Як минув ваш ранок?
Він відповів:
Я так і не зміг знайти ні могилу цієї жінки, ні жодної згадки про дитину.
Думаєте, хтось із них міг би досі бути тут?
Я майже впевнений у цьому. Тут багато вільного простору. Ніхто б не став прокладати нову дорогу через чиюсь могилу. Та й завжди знайшлося б місце для якоїсь меморіальної дошки. Вони ж зазвичай на кожному кроці. Деякі з них зроблені з литого металу, пофарбованого в коричневий колір. Не знаю, хто їх установлює. Можливо, Відділ з внутрішніх питань. Проте тут немає таких.
Ви розмовляли з місцевими мешканцями?
Вони в мене далі на черзі.
Вам слід розпочати з офіціантки.
Її професійним обовязком буде надати мені завчену, підлаштовану під туристів відповідь, яка сподобалася б відвідувачу. І тоді в одну мить ця їдальня стане привабливою для нових туристів.
Я про це не подумала.
Думаєте, багато людей її про це розпитують?
Мабуть, пять із десяти, відповіла вона. Проте не забувайте, що ми рахуємо відвідувачів за всі одинадцять років існування закладу. Тож цією проблемою цікавиться багато людей, проте не так уже й часто. Залежить від того, що саме ми маємо на увазі під словом «багато».
І саме тієї миті до їхнього столика знову поспішила офіціантка, несучи в руках жбан для кави марки «Банн», щоб знову долити Ричерові, і Ченґ її запитала:
Чому це місце називається «Материн Спочинок»?
Офіціантка відступила на крок назад, спираючись однією ногою на другу, як це зазвичай роблять утомлені жінки. Вона розповсюджувала навколо себе аромат кави. Волосся в неї було кольору пшениці за вікном, обличчя розпашілося, на вигляд їй можна було б дати від тридцяти пяти до пятдесяти. Вона могла бути з тих людей, що набирають вагу з віком, чи з тих товстунів, що спалюють зайві кілограми на роботі. Цього не можна було сказати зі стовідсотковою впевненістю. Здавалося, вона зраділа, що їй випала хвилина поспілкуватися якусь мить, бо Ричер уже став її найкращим товаришем з усіх, звісно, через великі чайові, але ще й тому, що питання, яке їй поставили, не було ні образливим, ні нудним.