Нола вийшла з ліфта та замислилася, що робить у «Гортонзі».
Це вона вперше була назовні після океану. Нола пригадала «Нейтанз», дощ, мокрий пісок між пальцями ніг та трьох чоловіків, що тягнули її під дощаний поміст. Треба буде запитати Деррі, що трапилося після Коні-Айленду.
Вона заглянула в сумку, помітила невеликий відкритий купальний костюм та вирішила, що це точно не Саллі закуплялася. Або Белла, або Деррі. Що ж, доки вона тут, могла б і прикупити собі якогось мистецького приладдя. Нола понишпорила в сумочці та знайшла лише півтора долари. Не вистачить навіть на таксі додому. І, чорт забирай, вона не взяла з собою чекову книжку.
Нола ошаліла від люті на ту, яка кинула її в такому скрутному становищі. Вона зайшла у відділ з мистецькими товарами та, коли продавець відвернувся, поцупила три великі тюбики олійної фарби собі в сумку. Потрібні були ще пензлі. Вона спритно вкрала собі декілька.
Впевнена, що ніхто її не побачив, Нола поїхала ескалатором та помітила чоловіка з поораним віспою обличчям в джинсах та брунатній вітрівці, що стояв просто позаду неї. Що ж, якщо цей мудак вирве у неї сумку, то багато не отримає.
Нола вже виходила через передні двері, коли він її наздогнав.
Леді, сказав він. Я співробітник служби безпеки магазину. Чи не могли б ви пройти, будь ласка, зі мною?
Вона витріщилась на нього.
Що ви таке кажете?
Просто ходімо, будь ласка.
Звідки мені знати, що ви справді працівник магазину? сказала вона. Ви можете бути звичайнісіньким крадієм жіночих сумочок. Нола почала відходити, сподіваючись, вдало впоратись із ситуацією.
Леді, сказав він, йдучи за нею. Просто почекайте. Він витяг гаманець та показав їй своє посвідчення, в якому було вказано «Служба безпеки магазину Гортонз». Коли чоловік тягнувся за гаманцем, Нола помітила пістолет в кобурі під пахвою під вітрівкою.
Я нічого не зробила, сказала вона.
Просто ходімо зі мною, й ми це перевіримо, сказав він.
Нола обернулась та пішла за ним.
Чекайте дзвінка від мого адвоката, сказала вона. Я засуджу вас і весь магазин за помилковий арешт.
Чоловік завів її до ліфта з табличкою «Лише для персоналу». Всередині він повернувся до неї обличчям.
Що ж, зараз ми можемо поїхати нагору, в офіс адміністрації та викликати поліцію, або
Голос завмер, поки він міряв її поглядом. По очах вона бачила, що він пропонує їй угоду.
Або що?
Я можу натиснути на кнопку підвалу. Там невелика кімнатка-сховище, куди я деколи заходжу покемарити. Там нас ніхто не потурбує.
І що тоді?
Гарненько поведешся зі мною, і я гарненько поведуся з тобою.
Я можу зберегти собі те, що в сумці?
Він знизав плечима.
Чому б і ні? Мені воно нічого не коштує.
Нола потягнулася та натиснула кнопку до підвалу з думкою, що це дасть їй трохи більше часу, щоб обміркувати, як вийти з ситуації.
Доки ліфт їхав вниз, він потягнувся та поклав руку їй на сідницю, погладив.
Ти вродлива жінка, хрипко прошепотів він.
Я знаю, сказала вона. Якраз твого типу.
Ліфт зупинився і двері розчинилися на рівні підвалу. Він провів її коридорами картонних коробок до невеликої кімнати. Навколо більше нікого не було. Нолин запал кудись зник. Раптом вона відчула себе загнаною в кут. Він поклав їй руку на груди. Вона відчула холодок і почала тремтіти.
Агов, маленька, сказав він. Тобі цього хочеться так само, як і мені. Він розстебнув ширінку. Нола відвернулася та заплющила очі.
Коли чоловік з віспою притягнув її до себе, тримаючи обидві руки на її сідницях, Джинкс його відштовхнула.
Забери свої йобані граблі від моєї сраки! гаркнула вона.
Несподівана зміна голосу його здивувала, і він зробив помилку, коли схопив її за руку. Джинкс перехопила долоню чоловіка хваткою з дзюдо та кинула його на підлогу. Ще один різкий рух, і вона опинилася над ним, врізаючись коліном йому в пах, а долонею притиснула горло.
Я зараз тебе прикінчу, ти, йобаний виродку.
Очі молодого охоронця вилазили з орбіт, поки вона його душила. Джинкс намацала пістолет, залізла рукою під куртку і витягла його з кобури.
Це ще знадобиться.
В очах чоловіка застиг страх, коли вона підняла пістолет і вгатила його по черепу. Він знепритомнів.
Це тебе навчить не дойобуватися до безневинних жінок.
Джинкс відтягнула тіло, щоб все виглядало так, ніби він заснув у кутку, та поклала пістолет собі в сумку. Вона зачинила кімнату і побрела поміж коробок, доки не знайшла ліфт для персоналу. Зайшла в середину та натиснула кнопку першого поверху. Нагорі, коли за нею зачинилися двері, Джинкс швидко змішалася з натовпом і вийшла з боку Сьомої авеню.
Джинкс поїхала на метро назад до житлових кварталів, додому. Вона понишпорила в пакунку для покупок, щоб перевірити, що там, і гидливим поглядом окинула одяг та олійні фарби. Перевірила тупоносий службовий револьвер 38-го калібру, цілком заряджений. Треба буде сховати його десь, щоб інші випадково не знайшли. Джинкс дістала поліетиленовий пакет на кухні та запхала туди пістолет. Дочекавшись темряви, вона спустилася в підвал, взяла лопату і вийшла через задні двері в невеличкий дворик біля багатоповерхового будинку. Впевнившись, що навколо нікого немає, вона вибрала місце в правому дальньому кутку біля опори телефонної лінії. Викопала яму, завглибшки з фут[43], поклала туди загорнений пістолет, а тоді накрила його землею і приховала свіжо розкопаний клаптик бурянами.