Він поглянув на них з виглядом людини, над якою реготали й більші професіонали, і посміхнувся у відповідь. Від цього Керол і її подружки захихотіли ще дужче. Чоловік у циліндрі, все ще посміхаючись, широким жестом обвів свій імпровізований столик: пластикову дошку, поставлену на пофарбовані в яскраво-помаранчевий колір козли для розпилювання дров. На столику, червоними сорочками догори, лежали три карти з велосипедної серії. Чоловік перевернув їх швидким, граційним рухом. Боббі помітив, що пальці в нього довгі й бездоганно білі, жодного сліду засмаги.
Посередині лежала червова дама. Чоловік у циліндрі взяв карту, показав їм, вправними рухами покрутив між пальцями.
Знайдіть леді в червоному. Cherchez la femme rouge. Ось так. Тільки це і більш нічого, говорив він. Простіше простого. Легко, як два на два. Просто раз плюнути і розтерти. він поманив пальцем Івон Лавінг. Ходи сюди, лялечко, покажи їм, як це робиться.
Івон, усе ще хихочучи і зашарівшись аж до коренів чорного волосся, відступила і притулилася до Ріонди, пробурмотівши, що все витратила і не має більше грошей на забави.
Не біда, лялечко, заспокоїв чоловік у циліндрі. Це всього-на-всього демонстрація. Хочу показати твоїй матусі та її гарненькій подрузі, як усе просто.
Тут немає моєї мами, промовила Івон, але ступила на крок ближче.
Іві, нам справді треба поквапитися, якщо не хочемо потрапити в затор, втрутилася місіс Джербер.
Ні, постривай хвилинку, сказала Ріонда. Це прикольно. Як рулетка з трьох карт. Виглядає легко, як він і каже, та якщо не пильнуватимеш, почнеш відіграватися і поїдеш додому, а в кишенях гулятиме вітер.
Чоловік у циліндрі докірливо зиркнув на Ріонду, а тоді широко, чарівливо усміхнувся.
«Усмішка ницих людей, несподівано подумав Боббі. Не з тих, що їх боїться Тед, та все одно ницих».
Мені зрозуміло, промовив чоловік у циліндрі, що в минулому ви стали жертвою якогось пройдисвіта. Хоч мені в голові не вкладається, як можна бути таким жорстоким, щоб ошукувати таку вродливу і витончену пані, як ви.
Вродлива і витончена пані, близько пяти футів пяти дюймів на зріст, близько двохсот фунтів ваги, з обличчям і плечима, густо намазаними кремом «Понд», залилася щасливим сміхом.
Закінчуй базікати і покажи дитині, як це виглядає. І ти хочеш переконати мене, що це законно?
Чоловік за столом закинув голову і собі зареготав.
На задвірках луна-парку все законно, допоки тебе не впіймали і не витурили геть. Та ви, гадаю, і самі прекрасно знаєте. Отож, як тебе звуть, лялечко?
Івон, прошепотіла дівчинка так тихо, що Боббі ледве розчув. Поряд з ним Саллі-Джон спостерігав за сценою з величезною цікавістю. Іноді дехто кличе мене Іві.
Отож, Іві, поглянь сюди, красунечко. Що ти бачиш? Кажи, як вони називаються. Я знаю, така розумниця, як ти, це може. І показуй. Не бійся, можеш і торкнутися, тут усе чисто.
Ось тут валет, а ось це король. А ця дама. Вона посередині.
Молодець, лялечко. У картах, як і в житті: жінка часто опиняється між двома чоловіками. У цьому її сила. За якихось пять-шість років ти й сама переконаєшся.
Його голос став тихим, майже гіпнотично наспівним.
А тепер будь уважною і ні на секунду не спускай очей з карт.
Він обернув карти сорочками догори.
А тепер, лялечко, покажи, де в нас дама?
Івон Лавінг вказала на червону карту посередині.
Правильно вона каже? звернувся чоловік до невеличкої компанії, що обступила його стіл.
Наразі так, озвалася Ріонда і зареготалася, аж під літньою сукнею затрясся нестягнутий корсетом живіт.
Усміхнувшись у відповідь на її регіт, ниций у циліндрі припідняв середню карту за кутик. Це дійсно була дама.
Точнісінько, на всі сто. Наразі молодець, серденько. А тепер дивись! Пильно дивись! Це перегони між твоїми очима і моїми пальцями. Хто переможе? Питання дня! він заходився швидко сувати карти по поверхні столика, наспівуючи: Вгору-вниз, покрутись. Вправо-вліво все можливо. Туди-сюди дивись куди. Вперед-назад знову в ряд. Ну ж бо, лялю, де є краля?
Поки Івон вдивлялась у три карти, що знову лежали одна біля одної, Саллі нахилився до вуха Боббі.
Можна навіть не дивитися, як він їх мішає, прошепотів він. У дами загнутий краєчок, бачиш?
Боббі кивнув і подумав: «Молодець», коли Івон непевно вказала на карту скраю, ліворуч, ту, що з загнутим краєчком. Чоловік у циліндрі перевернув її. Це була червова дама.
Чудово впоралася! вигукнув чоловік. А в тебе, лялечко, зірке око. Справді.
Дякую, вимовила Івон, зашарівшись. Вона здавалася майже такою ж щасливою, як і Керол, коли Боббі її поцілував.
Якби ти поставила на цю спробу десятку, я б зараз дав тобі двадцять, заявив чоловік у циліндрі. Спитаєш чому? Бо сьогодні субота, а я називаю цей день «чорною суботою», два за ціною одного! Ну що, леді, чи не хоче котрась із вас ризикнути десяткою і позмагатися: ваші молоді очі проти моїх старих, стомлених рук? Зможете сказати своїм чоловікам їм пощастило, що ви в них є, насмілюсь зауважити що містер Герб Макквон, картярський штукар із «Сейвін-Року», заплатив вам за паркінг на цілий день. Або, скажімо, четвертак? Вкажіть червову даму і я дам вам пятдесят центів.