Тобі варто повернутися, сказала вона, наче нічого й не було. Тобі треба поспішати.
Доволі важко поспішати назустріч своїй смерті, відповів я і подивився, чи позаду немає супутників. Барріч звівся і став наді мною, щоб захистити.
Ти не помреш, спокійно пообіцяла вона. Кеттрікен пробачила тобі. Я вмовляла її ще з пізнього вечора, але вона погодилася лише недавно. Вона скористалася своїм кровним правом пробачити родича за завдання шкоди її ж родичу. Згідно з нашими законами, це право не обговорюється. Ваш Регал хотів відмовити Кеттрікен, але тільки розсердив її: «Доки я в цьому палаці, то буду підкорятися Гірському закону», сказала вона. Король Ейод погодився з нею. Це не означає, що він не оплакує Раріска: кожен повинен поважати силу та мудрість Джампі. Тому тобі слід повертатися.
Я замислився.
А ви пробачили мені?
Ні, пирхнула вона. Я не пробачу вбивцю свого племінника. Але я не можу пробачати тебе за те, чого ти не робив. Я не вірю, що ти пив би вино, яке сам отруїв, ані краплі. Ті, хто найкраще розбираються в отруті, намагаються не спокушати долі. Ти б зробив вигляд, що пєш, і навіть не натякнув би на отруту. Ні. Це зробив той, хто вважає, що всі навколо дурні, а він найрозумніший.
Я не побачив, що Барріч заспокоївся, але відчув це. Втім, я досі тримався сторожко.
Чому Кеттрікен не може просто мене пробачити й відпустити? Чому я мушу повертатися?
Ти не помреш, спокійно пообіцяла вона. Кеттрікен пробачила тобі. Я вмовляла її ще з пізнього вечора, але вона погодилася лише недавно. Вона скористалася своїм кровним правом пробачити родича за завдання шкоди її ж родичу. Згідно з нашими законами, це право не обговорюється. Ваш Регал хотів відмовити Кеттрікен, але тільки розсердив її: «Доки я в цьому палаці, то буду підкорятися Гірському закону», сказала вона. Король Ейод погодився з нею. Це не означає, що він не оплакує Раріска: кожен повинен поважати силу та мудрість Джампі. Тому тобі слід повертатися.
Я замислився.
А ви пробачили мені?
Ні, пирхнула вона. Я не пробачу вбивцю свого племінника. Але я не можу пробачати тебе за те, чого ти не робив. Я не вірю, що ти пив би вино, яке сам отруїв, ані краплі. Ті, хто найкраще розбираються в отруті, намагаються не спокушати долі. Ти б зробив вигляд, що пєш, і навіть не натякнув би на отруту. Ні. Це зробив той, хто вважає, що всі навколо дурні, а він найрозумніший.
Я не побачив, що Барріч заспокоївся, але відчув це. Втім, я досі тримався сторожко.
Чому Кеттрікен не може просто мене пробачити й відпустити? Чому я мушу повертатися?
Немає часу! прошипіла Джонкві. Я вперше бачив чюрду у гніві. Я що, маю тобі цілу вічність пояснювати, що таке рівновага? Під час поштовху, смикання, подиху, зітхання? Гадаєш, ніхто не відчуває, як зараз розхитують владу, намагаючись її зламати? Принцесі доводиться терпіти, що її обмінюють, як корову. Але моя племінниця не фігурка у грі в кості. Той, хто вбив мого племінника, без сумніву, хотів убити і тебе. Гадаєш, я дозволю зробити йому переможний кидок? Не думаю. Я не знаю, кого хочу перемогти, але до цього часу не дозволю усунути жодного гравця.
Ось це я розумію, схвально промовив Барріч. Він нахилився і раптом поставив мене на ноги. Все навколо загрозливо захиталось. Я сперся на плече Джонкві. Вони йшли, а я перебирав ногами між ними, як лялька. Нюхач піднявся й рушив за нами.
Так ми повернулися до палацу в Джампі.
Барріч та Джонкві провели мене через двір та палац до моїх покоїв. Я фактично не привертав до себе уваги. Всі думали, що я просто іноземець, котрий вчора перебрав вина і диму. Всі намагалися знайти хороше місце, щоб спостерігати за помостом, тому нікому до мене не було діла. Я не побачив ніяких ознак трауру, тому подумав, що звістку про смерть Раріска ще не оприлюднили. Коли ми нарешті опинились у мене, обличчя Джонкві спохмурніло.
Це не я! Я прихопила тільки нічну сорочку, щоб Рута взяла слід.
«Це не я» стосувалося безладу в кімнаті. Без сумніву, хтось навмисне перевернув усе догори дриґом. Джонкві одразу ж почала наводити лад, а Барріч їй допомагав. Я сів на стілець і намагався обміркувати те, що сталося. Нюхач, який непомітно опинився всередині, скрутився в куточку. Я несвідомо вирішив його заспокоїти. Барріч одразу подивився на мене, а потім на бідолашного пса, й одвернувся. Коли Джонкві пішла, щоби принести мені води для вмивання і якоїсь їжі, я запитав у Барріча:
Ти не бачив тут невеличкої деревяної скриньки?
Барріч похитав головою. Виходить, вони взяли мій запас отрути. Я хотів приготувати ще один кинджал або порошок, який можна розсипати. Барріч не завжди зможе захистити мене, а в такому стані я не здатен дати відсіч або втекти від нападника. Але мої інструменти зникли. Тепер варто хіба сподіватися, що вони не знадобляться. Я підозрював, що тут побував Роуд. «Цікаво, це було останнє, що він зробив у своєму житті?» подумав я. Джонкві повернулася з їжею та водою, а потім пішла, вибачившись. Ми з Баррічем умились, і з його допомогою я перевдягнувся в чистий, але простий одяг. Барріч зїв яблуко. Від однієї думки про їжу мене почало нудити, але я попив холодної криничної води. Мені досі було дуже важко ковтати, і я відчував, як вода неприємно хлюпається всередині. Та сподівався, що це піде на користь.