Ну йди, я тут почекаю. Тільки не жартуй зі мною. Щоб був тут за дві хвилини. Давай.
томмі чкурнув до туалету й смикнув на себе двері, що відчинилися з гучним скрипом. Наглядач відвернувся поговорити з кимось у кімнаті, і томмі вислизнув через чорний хід. За пять секунд двері вже зачинилися за його спиною. Він перестрибнув через паркан і поволі пішов туди, де припаркував свій червоний пікап «Мазда». Він натиснув на скло у вікні з боку водія, і коли воно опустилося, відчинив дверцята зсередини.
Під сидінням водія він завжди тримав запасний ключ він і досі був тут. томмі швидко дістав його і завів мотор. Авто загурчало, і томмі з голосним сміхом виїхав з паркінгу.
Приймайте нову подачу, докторе Лінднер! А я залишаю поле на колесах! крикнув він.
На шосе він зупинився, знищив своє водійське посвідчення і дістав нове а до нього ще й новеньку карту соціального страхування на імя померлого Крістофера Юджина Карра.
Свобода! закричав він і понісся по шосе. Четверте липня подарувало мені свободу!
Розділ 22
Втікач
(1)
О 17:30 у День незалежності доктор Льюїс Лінднер отримав телефонний дзвінок від Біллі Міллігана. О 18:12 він зробив про це запис у його історії хвороби:
«Протягом розмови пацієнт говорив дуже плутано і звинувачував мене у своїх параноїдальних фантазіях. Я намагався йому нагадати, до яких наслідків може призвести його втеча особливо беручи до уваги слухання, що має скоро відбутись. Але за всіх моїх спроб перевести мову на цю тему він знов повертався до своєї діатриби[52]. Пацієнт заявив, що знає про мою обідню зустріч з доктором Дж. Дейвісом та містером Белінкі і навіть знає зміст нашої бесіди! Він вважає, що ми змовилися проти нього і влаштували д-ю [детоксикацію] від Амобарбіталу! Він також заявив, що має достатній запас препарату, щоб дістатися до іншої лікарні. Потім він звинуватив нас у тому, що ми протидіяли доктору Керолін та всій команді, а також містеру Майку Евансу. За його словами, план втечі він склав уже давно і встиг повідомити про це суддю, своїх адвокатів і навіть декого з персоналу клініки.
На мої пропозиції добровільно повернутися в лікарню він кілька разів повторив, що я, без сумнівів, уже відправив за ним усі правоохоронні органи і що його застрелять на місці, як тільки він спробує приїхати у лікарню. Тому він просто не може повернутися»
Ця історія негайно зявилася на перших шпальтах «Колумбус Диспетч»:
6 липня 1986 року: «МІЛЛІГАН ЗНИКАЄ ПІСЛЯ СВОЄЇ ВТЕЧІ».
7 липня 1986 року: «СЛІДСТВО У ГЛУХОМУ КУТІ ПІСЛЯ ВТЕЧІ МІЛЛІГАНА».
аллен зателефонував другу, у якого був трейлер у лісах біля Логана, штат Огайо, де Мілліган тримав деякі свої речі. Він попередив, що скоро приїде. Також він подзвонив Ларрі Кредоку [імя змінене] вони потоваришували ще у Афінах, і аллен знав, що у нього є відеокамера. Він попросив привезти її у трейлер. Камера була потрібна для того, щоб записати три окремі відео по 30 секунд, які б ніхто не зміг змінити.
О 14:15 в понеділок 7 липня аллен прийшов до камер схову на автовокзалі Грейхаунд у Колумбусі й простягнув працівниці маленький пакетик з ключем від комірки. За пять доларів він умовив жінку зберегти цей ключ і віддати його журналістам. Потім пішов до телефонного автомату, зателефонував на телевізійну станцію Колумбуса й повідомив журналістам, що на вокзалі у камері схову на них чекає відеосвідчення.
Відео, яке залишив Біллі, скоро показали кілька телевізійних каналів. На ньому охайно вдягнений Мілліган пояснює: він записав це відео, щоб довести, що абсолютно адекватний і усвідомлює реальність, а не якийсь псих-утікач. Причина його втечі в тому, що він став жертвою системи і почав боятися за свою безпеку, і для того, щоб захистити себе, йому довелося залишити лікарню. Він також додав, що постійні обвинувачення і статті в газетах зводили все лікування нанівець, тому якщо політики цього не припинять платникам податків штату Огайо доведеться заплатити мільйони доларів для того, щоб утримувати його за ґратами до кінця життя.
Наступного тижня видання «Ю-Ес-Ей Тудей» вивело цю історію в масштаби країни: «УТІКАЧ З ДВАДЦЯТЬМА ЧОТИРМА ОСОБИСТОСТЯМИ». У цій статті наводилася цитата Ґері Швейкарта, який казав, що втеча Біллі ставить під загрозу весь прогрес за девять років лікування. Також він переживав, що Біллі може накласти на себе руки: «Я абсолютно переконаний, що Біллі не завдасть нікому шкоди. Але я хвилююся за нього».
На запит помічника прокурора, який заявив, що Біллі може розпастися на різні особистості та стати небезпечним, якщо не зможе тричі на день приймати свої ліки, суддя Томас Мартін видав ордер на арешт. Суд вирішив, що після арешту Міллігана мають повернути у Центр судової медицини Моріца з максимальним ступенем безпеки. Також Мартін призначив на пятницю 11 липня судове засідання, на якому мали владнати конфлікт між доктором Стеллою Керолін і доктором Льюїсом Лінднером щодо правильного лікування Міллігана.
Поліція Колумбуса оголосила Біллі в розшук.
Ренді Дана у розмові з журналістами «Колумбус Диспетч» описав цю ситуацію як трагічну: «Він [Мілліган] чудово у нас працював і добре ладнав з усіма. Терапевтична команда мала от-от порекомендувати суду дозволити йому жити в суспільстві довелося б хіба що раз на тиждень доповідати про себе в лікарню».