Пізніше вона розповіла про свої занепокоєння письменнику:
Іноді мені здається, що доктор Бокс використовує хворобу Біллі для розвитку своєї карєри як, наприклад, заснування окремого відділення для лікування СМО. Біллі їй не довіряє і ніколи не довіряв. Іноді я думаю, що вона не дуже нам допомогла з весіллям, бо не хотіла, щоб ми одружувалися. Але я не з тих, хто приймає відмови. Якщо мені кажуть, що щось зробити неможливо я прийду і зроблю все сама.
Мировий суддя і священики відмовилися проводити церемонію у клініці для душевнохворих, але Танда не здавалася, аж поки не знайшла преподобного Вітте, який погодився їх одружити. Він був методистським священиком у Колумбусі, керував нещодавно відкритим притулком для безхатьків і читав проповіді людям з вулиць.
Незважаючи на заперечення доктора Бокс, Танда вмовила Біллі призначити весілля на 22 грудня 1981 року щоб Бокс не змогла бути поряд і не втручалася.
Для того щоб Біллі з Тандою змогли одружитися до Різдва, суддя Меткалф зробив для них виняток і скасував стандартний період очікування. Вони стали подружжям за три місяці після того, як Біллі перевели з Дейтона у Колумбус.
(4)
У день весілля біля входу до Центрального регіонального відділення судової експертизи Огайо скупчилися журналісти й знімальні групи. Щоб побачити наречену, їм довелося чимало чекати на морозі по литки в снігу. Отримати фото нареченого їм хотілося не менше, тому, попри заборону знімати на території клініки, один телеканал навіть подав до суду заяву на дозвіл зйомки церемонії. Жоден суддя не схотів скасовувати рішення адміністрації лікарні, тож репортерам удалося тільки потовктися навколо Танди й письменника, поки вони йшли до дверей.
Танда і письменник пройшли крізь звичні процедури перевірки та металодетектор, після чого їх пропустили в кімнату відвідувачів, де й мала проходити церемонія. Нікого з репортерів усередину не пустили. Члени персоналу спостерігали за всім зі своїх кабінетів та коридорів з-за подвійного армованого скла. Нотаріус з питань цивільного стану перевірив дозвіл на вступ у шлюб, ухвалив проведення церемонії та сказав:
Тепер ви обоє маєте підняти праву руку. Я маю прийняти ваші присяги не хвилюйтеся, це швидко. Будь ласка, присягніть, що жоден з вас не під дією наркотичних засобів чи алкоголю, що вам більше вісімнадцяти років, що ви не перебуваєте в родинному звязку, ближче як троюрідні брат і сестра, що немає жодних юридичних перепон вашому шлюбу і що вся надана вами в заяві інформація відповідає дійсності. Присягаєтеся?
Присягаюся, відповіла Танда.
Присягаюся, відповів Учитель.
Ой, ледь не забув ви маєте заплатити девятнадцять доларів готівкою. Ви, звісно, дуже мила пара, але я не хочу платити за вас податок.
Танда передала нотаріусу гроші. Він оформив усі потрібні папери й надав слово преподобному Вітте. Той вручив Танді й Учителю особливу свічку, яку вони разом запалили.
Це мій вам подарунок, сказав священик. Я сподіваюся, що ви зможете знов запалити її у вашу першу річницю вже як вільні люди.
Учитель і Танда взялися за руки.
Я також хочу прочитати вам фрагмент із Біблії. Це уривок про весілля у Кані[41]. Я дещо в ньому змінив з надією, що і для вас це скоро зміниться
У темних очах Танди стрибали вогники від свічки. Священик розкрив Євангеліє від Івана й почав читати:
А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. На весілля був запрошений теж Ісус та учні його. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя![42]
Танда й Учитель уважно слухали розповідь про те, як Ісусперетворив воду на вино на святкуванні весілля.
Я хотів прочитати вам це, сподіваючись, що присутність Бога у вашому житті та ваше кохання одне до одного перетворять буденне життя на щось надзвичайне. Так само як вода простий слабкий елемент перетворилася на могутнє пянке вино. Сподіваюся, що за рік, у вашу річницю шлюбу, ви вже будете вільними людьми, які змінили буденне життя на щось надзвичайне
Дякую за таку чудову промову, сказала Танда.
Друзі, звернувся Вітте до присутніх, ми зібралися тут перед лицем Господа, щоб у присутності свідків поєднати цього чоловіка та цю жінку у священному союзі
Наречені промовили свої обітниці та обмінялися обручками. Священик оголосив їх чоловіком та дружиною, і вони схилили голови в молитві.
Тепер ви можете поцілувати наречену, мовив Вітте.
Під оплески всіх присутніх молодята поцілувалися на жаль, через куленепробивне скло самих оплесків вони не чули, але принаймні бачили, як усі радісно плескають. Преподобний Вітте завершив церемонію і спитав, чи можна йому піти через чорний хід, щоб утекти від журналістів. Письменник вийшов через головний вхід аби молодята хоча б півгодини могли побути наодинці в кімнаті для відвідувачів. З журналістами на вході він домовився про прес-конференцію з Тандою в журналістському клубі у центрі міста трохи пізніше щоб вони не катували жінку своїми питаннями на морозі.
(5)
Ввечері у день весілля до Учителя підійшов один пацієнт з іншого відділення й сказав: