Забираймося звідси, захвилювався Ленні. Хтось дізнався про те, що ми робимо.
Може, і дізнався, але довести це все одно ніхто не зможе, відповів Зак. Докази зникають у годинниках і журнальних столиках, що розходяться по всьому Огайо та Західній Вірджинії.
Забираймося звідси, захвилювався Ленні. Хтось дізнався про те, що ми робимо.
Може, і дізнався, але довести це все одно ніхто не зможе, відповів Зак. Докази зникають у годинниках і журнальних столиках, що розходяться по всьому Огайо та Західній Вірджинії.
Вони рушили геть, а по дорозі на сходах аллен побачив подвійні двері. Він штовхнув їх і одна половина розчахнулася.
Агов, хлопці!
Це ж молитовня, друже. Ми не можемо вкрасти двері церкви, завагався Зак.
А чом би й ні? сказав Ленні.
Зак знизав плечима й почав розкручувати завіси.
Стривай, спинив його аллен. Ці двері надто великі.
Біллі має рацію. Навіть якщо ми їх знімемо, вони просто не пролізуть у інші двері. Доведеться різати їх просто тут ручними пилками.
Це надто довго, заперечив Ленні. Нас точно спіймають.
Вони увійшли в молитовню і озирнулися. Лави мали привабливий вигляд, але виявилося, що їх прикручено до підлоги і без спеціальних інструментів їх не зняти. Зрізáти гайки теж надто довго. Тут було ще одне піаніно, але красти його звідси набагато складніше, ніж із музичної кімнати а також небезпечніше. аллен зупинився поглядом на вівтарі і великому дубовому хресті вісімнадцяти футів[29] заввишки.
Зак і Ленні помітили, на що він дивиться, проте аллен завагався.
Ой, Біллі, зараз не час читати проповіді! мовив Зак.
Так, друже, нам потрібне дерево, зітхнув Ленні.
аллен уважно оглянув красиву поліровану деревину: це суцільний шматок дуба. Майстер просто взяв стовбур, вирізав з нього брус і додав товсті шестифутові балки по боках. Зак став на вівтар і зазирнув збоку.
Чорт забирай, його прикручено до стіни!
Ну, можна зрізати кріплення, запропонував Ленні.
Він важить фунтів 350[30], зауважив аллен. Якщо він упаде на мармуровий вівтар, то розколе плиту а шум буде такий, що сюди негайно всі збіжаться.
Вони витратили трохи часу й відкрутили від підлоги дві лави, якими підперли хрест. Потім стрічками для штор обвязали бокові бруски хреста й почали зрізати кріплення. За допомогою всіх цих допоміжних засобів вони повільно опустили хрест на плиту. Ще година знадобилася, щоб перенести хрест і кафедру з молитовні в майстерню.
Тут вони швиденько розпиляли хрест на кілька шматків. За підрахунками Ленні, цієї деревини їм би вистачило на шафку для посуду, чотири журнальні столики і сім годинників.
Пообіцяйте мені дещо, сказав аллен. Коли ми домовимося про нормальне постачання деревини в майстерню, ми зробимо новий хрест.
А я думав, ти не віриш у Бога.
Я ні, але цю молитовню відвідує багато тих, хто вірить, тому мені було б спокійніше знати, що ми забрали його звідти лише тимчасово.
Та ми зробимо навіть кращий! І повернемо його, щойно буде нагода, пообіцяв Ленні. Даю слово.
Департамент психічного здоровя припустився серйозної помилки. Адміністрація зібрала в одній клініці соціопатів із вязниць та інших установ, у яких, як виявилося, попри душевні хвороби набагато більше розуму й талантів, аніж у всіх, хто керував цією богадільнею.
Розділ 15
Точка тиску
(1)
Сьогодні вранці Біллі, Зак і Ленні вкрали з молитовні хрест
Сьогодні вранці Біллі та Ленні вкрали зі спортзалу баскетбольні щити
Сьогодні вранці Біллі, Арні Логана, товстуна Бекера (юрист із вязниці), Ленні та ще двох пацієнтів викликали в кабінет Габбарда. Біллі вважає, що представники влади запідозрили клініку в недоцільному використанні бюджетних коштів. Хтось сказав йому, що федеральні агенти отримали ордери на обшук у будинках усіх начальників лікарні, а також у самій лікарні. Біллі здається, що Габбард гнівається на пацієнтів за те, що вони нібито натравили на лікарню федералів хоча сам Біллі нічого про це не знає. У кабінеті Габбарда він просто мовчки насолоджувався ситуацією.
Окремо Габбард поскаржився на те, що прийшло судове розпорядження щодо розписів Біллі, а вони «не можуть навіть змити цю кляту мазню», бо детектив уже фотографує стіни.
Біллі сказав, що не снідав і не обідав забув, як їсти
Біллі сказав, що не снідав і не обідав забув, як їсти
Уранці Біллі не зміг відкрити свою шафку, бо не дістав до ручки. А ще він був замалий, щоб читати.
Він прийшов дуже пригнічений і роздратований сказав, що з нього вже досить цього всього і що він зробить так, як вважає правильним. Я подумала, що він от-от має перемінитися і дійсно, за кілька хвилин так і сталося. Виявилося, що він не памятає дечого з того, що відбулося після першої години дня. Загалом його настрій покращився і на обличчі зявилася легенька усмішка.
У мене теж сьогодні хороший настрій, бо Біллі сказав, що з нетерпінням чекає на мої візити і що вже за годину починає хвилюватися. Сказав, що міряє кроками майстерню і таке інше. Мені шкода, що це змушує його тривожитись, але приємно знати, що він на мене чекає.
(2)
Приблизно в той самий час, як пацієнти планували свою атаку, газета «Плейн Ділер» почала публікацію серії статей на тему перевірки лікарні в Лімі. Перша з них вийшла 17 серпня 1980 року під заголовком: