Лідери бунту обрали назву «Сини свободи» і призначили дату початку війни: понеділок, 8 вересня 1980 року. Кодові слова, які мали передавати пацієнти одне одному, були «чорний понеділок».
(4)
Адміністрація й наглядачі дуже пишалися бейсбольною командою, а ще активно робили ставки на ігри, тож переконати їх у необхідності додаткового обладнання для гравців було нескладно. У список нового обладнання увійшли обтяжувачі для запястків і ніг, а ще боксерська груша, яка начебто була конче необхідна для тренувань гравців. Персонал навіть не підозрював, що гравці розвивають фізичну форму не для покращення результатів у грі, а для підготовки до битви.
Ленні заздалегідь попередив гравців тримати битки під рукою. Це було не так просто, адже вони зберігались у зачиненій на три замки шафці. Ленні запропонував ослабити петлі так, щоб можна було відкрити шафу ззаду. Крім того, вони вкрали кілька биток у іншої команди, що приїжджала на гру. Бейсбольні мячі можна буде використати як снаряди, а на взуття прикріпити сталеві шипи для ближнього бою. Зак також розробив бойовий таран, приладнавши до битки дошку з трьома сталевими гачками.
Гравці тренувалися дедалі більше, і удар у них став настільки сильним, що битки від ударів об грушу почали ламатись. Адміністрація погодилася купити алюмінієві битки замість зламаних деревяних. Побічним ефектом підготовки до бунту стало те, що команда на радість адміністрації виграла кілька ігор.
Одним з найважливіших завдань була розробка плану з отримання контролю над головним коридором безпеки того, де стіну прикрашав розпис у 101 фут завдовжки. У процесі підготовки виявилося, що Ленні Кемпбелл розуміється в електриці навіть краще за томмі, тож він і зясував, як зробити так, щоб блок живлення електричних дверей спрацював проти них.
Кабелі від блоку живлення на 2300 вольт ішли по стелі до перемикачів електрозамків на пункті охорони. Ленні й томмі вдали, що ремонтують підвіконня, а насправді залізли в розподільну коробку й підєднали пару кабелів до перемикачів. Після цього вони перевірили живлення, скрутили решту кабелів і зачинили коробку. Ленні назвав цю операцію «Електричний вугор». Під час першої контратаки в коридор прибіжить охорона. Побачивши її, два пацієнти кинуться в протилежний бік. Як тільки зовнішні ворота зачиняться і в проході між воротами нікого не лишиться, Ленні запустить «Електричного вугра»: відкриє коробку й підключить другий кінець кабелів до ґратованих дверей і до однієї із сіток на вікнах.
Якщо хтось торкнеться ґратів з будь-якого боку його вдарить струмом, пояснив Ленні.
А якщо вимкнуть живлення? спитав томмі.
Охороні це не допоможе відразу спрацюють резервні генератори. Взагалі це дуже важливий етап, бо так ми зможемо заблокувати сили ворога це дасть нам час доставити решту зброї на позиції.
Щоб не дати охороні можливості використати динаміт, Зак запропонував розлити в коридорі суміш масла, бензину й скипидару. Крім того, цю ж суміш домовилися невеличкими порціями розлити на сходах охорона змушена буде пересуватися повільно та обережно, уникаючи іскор.
томмі також запланував операцію «Кислотний дощ». Він помітив, що система пожежогасіння біля майстерні заходила в бетонну стіну. Під прикриттям шуму машин вони пробрались у шахту, вимкнули водопостачання й залили в систему сірчану кислоту, яку вдалося запасти під час робіт з обслуговування друкарських машин.
рейджен наполягав, щоб у рукопашному бою використовувалися ножі. Зак запропонував зробити їх зі сталевих бочок з-під мастила. Для цього вони взяли газовий різак (пояснивши, що їм нібито треба різати арматуру для будівництва трибуни на бейсбольному полі) і розрізали ним бочки на смуги. Із цих смуг за допомогою шматків алмазного дроту (їх таємно проніс один з відвідувачів партнерів) вони вирізали ножі.
Битися ножами всіх учасників бунту вчив рейджен. Він показав, як правильно примотати ніж до запястка шкіряними ремінцями (їх видала шкіряна майстерня), так шанси впустити чи загубити ніж в запалі бійки зменшуються. А ще це завадить якомусь ідіотові кинути ніж у стилі Джима Боуї[28]. Він також змайстрував грушу з мішковини й піску з соломою, яку повісив у одному з приміщень працетерапії, де рідко бувають наглядачі. рейджен розумів, що більшість пацієнтів не були холоднокровними вбивцями, тому вирішив учити їх лише основ ближнього бою і як бити ножем у спину. Він навчив їх правильно тримати ніж для найбільш ефективного удару згори, а також як різати й завдавати колотих поранень.
Попри постійні тренування й підготовку до битви, аллен потай сподівався, що все це їм не знадобиться. Поки є надія, що товстун Бекер та Арні Логан зможуть домовитися, поки є можливість покращити умови утримання в клініці шляхом судових позовів і скарг, сили «Синів свободи» лишатимуться в резерві. аллен погодив з усіма іншими, що «Чорний понеділок» стане лише крайньою мірою.
(5)
Адміністрація видала розпорядження припинити поставку деревини у столярню, що змусило «Трьох партнерів» знов красти матеріал. Зак згадав, що в музичній кімнаті бачив деревяну обшивку на стінах, але виявилося, що тепер там зачинено на замок.