Однак у залі суду Мілкі, звіряючись з медичними документами, заявив, що поставив Міллігану діагноз розладу особистості, а також що пацієнт поводиться антисоціально, проявляє психоневротичну тривожність, має ознаки депресії та дисоціації. За його словами, він двічі проводив огляд Міллігана в лікарні востаннє 30 жовтня, а також протягом тридцяти хвилин перед засіданням. Прокурор запитав Мілкі, чи відповідає нинішній стан Біллі його спостереженням у клініці, на що той відповів:
Так, він психічнохворий.
Які симптоми ви спостерігаєте?
Він поводиться неприйнятно. Він правопорушник, відповідальний за зґвалтування й пограбування. Він конфліктує з оточенням таку людину неможливо виправити покаранням.
Мілкі також пояснив, що Мілліган становить небезпеку для себе й людей навколо, а тому єдине придатне для нього місце заклад із максимальним рівнем безпеки, тобто Ліма.
Як до нього ставилися?
З професійною зневагою.
Цей свій термін він не пояснив, але під час подальшого перехресного допиту, який проводив Ґолдсбері, Мілкі з презирством повідомив, що не згоден з визначенням СМО, яке наведено у другому виданні «Діагностики та статистики» (DSM-II).
Я виключаю імовірність того, що Мілліган хворий на синдром множинної особистості так само, як міг би виключити сифіліс на основі його аналізу крові. Жодних симптомів у нього немає.
Свідчення Мілкі суперечили твердженням доктора Джорджа Ґардінґа, доктора Девіда Кола, доктора Стелли Керолін та психолога Дороті Тернер, і тому суддя Кінворсі викликав Біллі давати свідчення.
Це вперше Біллі дозволили свідчити від свого імені. Він підвівся, розправив плечі й спокійно і впевнено зайняв своє місце. Усіх присутніх він привітав кивком і стриманою усмішкою. Кайданки заважали йому одночасно покласти одну руку на Біблію та підняти іншу вгору, тому йому довелося зігнутись у три погибелі. Він присягнувся казати всю правду й нічого, крім правди, і всім, хто з ним працював, стало ясно, що свідчити вийшов Учитель бо лише сума всіх особистостей могла знати всю правду.
Ґолдсбері почав ставити йому запитання щодо лікування в Лімі.
Ви проходите терапію гіпнозом?
Ні.
Групову терапію?
Ні.
Музичну терапію?
Учитель розсміявся.
Купку пацієнтів просто приводили у кімнату, де стояло піаніно, та наказували сидіти. Терапевта з нами не було ми самі годинами там сиділи.
Потім під час перехресного допиту прокурор запитав його:
Чи не було б для вашого лікування краще, аби ви співпрацювали з лікарями?
Я не можу сам собі провести терапію, понуро похитав головою Учитель. Відділенням «А» керують, наче загоном для овець. Тобто просто виганяють і заганяють назад.
У Афінах у мене теж траплялася регресія, але я навчився з цим боротися. Там лікарі знали, як мене лікувати. І робили це не шляхом покарань, а за допомогою терапії та ліків.
Суддя Кінворсі оголосив, що ухвалить рішення у цій справі за два тижні.
Через десять днів, 10 грудня 1979 року, Кінворсі ухвалив рішення, згідно з яким Біллі має лишитись у лікарні Ліми, але його мають лікувати відповідно до його діагнозу синдрому множинної особистості. Це вперше в історії суду Огайо суддя наказав психіатрам у клініці, як саме вони мають лікувати пацієнта.
(2)
Рішення судді лишити Міллігана в Лімі розчарувало хлопця він був переконаний, що тепер наглядачі й охорона докладатимуть подвійних зусиль, щоб робити його життя нестерпним.
За кілька днів після того, як рішення суду опублікували в пресі, у відділенні «А» призначили нового головного наглядача. Він увійшов у загальну кімнату й поважно прокрокував кілька разів уздовж шеренги пацієнтів. Усі розглядали його холодні очі, тоненькі вуса і стиснуті в нитку губи. На поясі в нього висів шматок електричного дроту, частково прихований піджаком батіг.
Я новий головний наглядач, містер Келлі. Я ваш бог, ваш повелитель і вчитель! Запамятайте це. Поки памятатимете все у нас буде добре. Якщо якось вранці хтось прокинеться і відчує себе крутим покидьком прошу до мене в коло. Я підготував для таких сюрприз, він спинився і впився гострим поглядом у аллена. Тебе це також стосується, Міллігане.
аллен повернувся у свою кімнату і вирішив триматися від Келлі якнайдалі новий наглядач налякав його, хоча й не розізлив. Здавалось, аллена взагалі більше нічого не злило це можна було пояснити лише тим, що рейджен десь поряд зі сценою.
аллен повернувся у свою кімнату і вирішив триматися від Келлі якнайдалі новий наглядач налякав його, хоча й не розізлив. Здавалось, аллена взагалі більше нічого не злило це можна було пояснити лише тим, що рейджен десь поряд зі сценою.
Раптом почувся короткий стук у його металеві двері. Вони відчинились, і у кімнату зазирнув Ґейб з блідим обличчям.
Боббі повернувся, мовив він слабким голосом. Він у себе
аллен кинувся коридором до кімнати Боббі, розчинив двері і завмер, не здатен повірити своїм очам. Очі Боббі закривали чорно-сині набряки. Зі зламаного носа текла кров. Побиті губи набрякли.
Бісові садисти! Сучі діти! заволав аллен.
Груди Боббі щільно вкривали синці. Обидві руки були замотані бинтами назовні визирали лише сині пальці. На правій руці на вказівному пальці не було нігтя.