Сер Чарльз підійшов до вікна вітальні й попросив принести напої.
І тобі треба було піти зі мною, Толлі, звернувся він до друга. Хіба це не ти півжиття розповідаєш людям у своєму кабінеті на Гарлі-стріт, що відпочинок на океані страшенно корисний?
Добре працювати лікарем ще й тому, відказав сер Бартоломю, що не треба виконувати власні рекомендації.
Сер Чарльз розсміявся. Він і досі ненавмисне грав свою роль роль жвавого і дружнього моряка. Він був надзвичайно вродливим чоловіком, з приємними оку пропорціями, витягнутим веселим обличчям і сивиною на скронях, яка додавала йому поважності. Його вигляд повністю відповідав тому, ким він був. Насамперед джентльменом, а вже потім актором.
Ти був сам? запитав лікар.
Ні. Сер Чарльз повернувся взяти напій з таці спритної покоївки. Мені допомагала Еґґ.
Почувши нотку зніяковіння в його голосі, містер Саттертвейт різко звів очі.
Міс Літтон-Ґор? А що, вона тямить у мореплавстві?
Картрайт з гіркотою розсміявся.
Через неї я почуваюся новачком, який моря не бачив, але я вчуся завдяки їй.
В голові містера Саттертвейта швидко замиготіли думки:
«Цікаво, Еґґ Літтон-Ґор можливо, тому йому тут не набридає. А ще вік, у нього небезпечний вік, у такому завжди думають про молодих дівчат»
Сер Чарльз вів далі:
Море хіба може бодай щось із ним зрівнятися? Сонце, вітер, море і проста хатинка, щоб було куди повертатися.
І він задоволено озирнувся на будинок за своєю спиною, будинок, у якому були три ванні кімнати, гаряча та холодна вода в кожній спальні, найсучасніша система центрального опалення, найновіші електронні прилади, штат покоївок, шеф-кухар і посудомийниця. Здається, сер Чарльз дещо по-своєму інтерпретував вираз «просте життя».
З будинку вийшла висока й дуже негарна жінка й важкими кроками підійшла до них.
Доброго ранку, міс Мілрей.
Доброго ранку, сере Чарльзе. Доброго ранку. (Легкий кивок двом іншим джентльменам.) Ось меню вечері. Можливо, ви захочете щось у ньому змінити?
Сер Чарльз взяв меню й забурмотів:
Поглянемо, диня канталупа, борщ, свіжа скумбрія, шотландська куріпка, суфле «Сюрприз», канапе «Діана» Ні, гадаю, я нічого не змінюватиму, все чудово, міс Мілрей. Гості прибудуть потягом о пів на пяту.
Я вже дала Голґейту вказівки. До речі, сере Чарльзе, якщо ваша ласка, то дозвольте сказати, буде краще, якщо я сьогодні повечеряю з вами.
Сер Чарльз страшенно здивувався, але любязно відповів:
Дуже радий, міс Мілрей, звичайно але ем Міс Мілрей спокійно пояснила.
Інакше, сере Чарльзе, за столом буде тринадцятеро людей, а люди часто забобонні.
З тону міс Мілрей було зрозуміло, що вона готова хоч щовечора частувати тринадцятьох гостей без найменшого хвилювання. Вона вела далі:
Думаю, тоді все узгоджено. Я повідомила Голґейта, що машиною треба забрати леді Мері та Беббінґтонів. Усе правильно?
Абсолютно. Я саме збирався вас попросити.
Із трохи зверхньою усмішкою на суворому обличчі міс Мілрей пішла геть.
Це, святобожно промовив сер Чарльз, просто неймовірна жінка. Я завжди боюся, що вона прийде й почне чистити мені зуби.
Втілення завбачливості, сказав Стрендж.
Вона працює на мене вже шість років, додав Картрайт. Спершу була моєю секретаркою в Лондоні, а тут, я вважаю, вона щось на кшталт економки найвищого розряду. З нею в будинку все працює як годинник. І от раптом, уяви собі, вона хоче піти!
Втілення завбачливості, сказав Стрендж.
Вона працює на мене вже шість років, додав Картрайт. Спершу була моєю секретаркою в Лондоні, а тут, я вважаю, вона щось на кшталт економки найвищого розряду. З нею в будинку все працює як годинник. І от раптом, уяви собі, вона хоче піти!
Чому?
Вона каже, сер Чарльз недовірливо потер ніс, вона каже, що в неї мати, прикута до візка. Особисто я в це не вірю. В таких жінок взагалі не буває матерів. Вони самовільно генеруються в динамо-машинах. Ні, тут щось інше.
Цілком імовірно, сказав сер Бартоломю, що люди почали подейкувати.
Подейкувати? Актор витріщився на друга. Подейкувати про що?
Мій любий Чарльзе, ну ти ж розумієш, про що йдеться.
Ти маєш на увазі, про нас із нею? З її зовнішністю? В її віці?
Їй, певно, ще немає пятдесяти.
Думаю, є. Сер Чарльз обміркував сказане. Але серйозно, Толлі, ти бачив її обличчя? На ньому два ока, ніс, рот, але це не те, що можна назвати обличчям принаймні жіночим обличчям. Найжадібніша до скандалів сорока і то не могла б приплести мені пристрасть до такого обличчя.
Ти недооцінюєш уяву місцевих старих дів.
Сер Чарльз похитав головою.
Я не вірю. В міс Мілрей відчувається гідність, яку не може не помітити навіть стара діва. Її зіткано з чеснот і поваги, до того ж вона достобіса корисна працівниця. Я завжди обираю таких нудних і страшних секретарок.
Як мудро.
Кілька хвилин сер Чарльз сидів глибоко замислений. Сер Бартоломю, щоб відволікти його, запитав:
А хто приїздить по обіді?
Енджі, наприклад.
Енджела Саткліфф? Це добре.
Містер Саттертвейт зацікавлено нахилився вперед, йому хотілося дізнатися, хто буде на прийомі. Енджела Саткліфф була відомою акторкою, вже немолодою, але досі харизматичною, і публіка любила її за кмітливість і шарм. Часом її називали наступницею Еллен Террі.