Цей чоловік хворий. Відведіть його хтось до ліжка. Накажіть йому лягти, Меллоу, і нехай хтось за ним догляне. Він сильно постраждав.
Велика рука Меллоу відштовхнула його.
Не втручайтеся, Твере, а то я вижену вас звідси. Ваше імя, шановний?
Місіонер відразу ж склав руки, благаючи їх:
Ви ж просвітлені люди, порятуйте мене від язичників. Слова вилітали з нього одне за одним. Порятуйте мене від цих нелюдів і темних дикунів, які накинулися на мене й потурбували Галактичного Духа своїми злочинами. Я Джорд Парма зі світів Анакреона. Я отримав освіту у Фундації; у самій Фундації, діти мої. Я Служитель Духа, навчений усім таїнствам, який прийшов сюди за покликом внутрішнього голосу. Він задихався. Я постраждав від рук непросвітлених. Ви діти Духа, тож імям цього Духа прошу вас захистити мене від них.
Його перервали голос із передавача вгорі й сигнал тривоги:
У полі зору зявилися ворожі підрозділи! Потребуємо вказівок!
Усі машинально перевели погляди на гучномовець.
Меллоу вилаявся. Він клацнув реверс і закричав:
Пильнуйте! Це все! Він підійшов до товстих портьєр, відсунув їх і похмуро глянув в ілюмінатор.
Ворожі підрозділи! Кілька тисяч, замаскованих під представників корелліанської черні.
Вони оточували блок двигунів з усіх боків, і в холодному, жорсткому світлі магнієвих спалахів було видно, як ті, що попереду, відділяються від натовпу й підходять ближче.
Тінтере! Торгівець не повернувся, але ззаду було видно, як почервоніла його шия. Увімкніть зовнішній звязок і дізнайтеся, чого вони хочуть. Спитайте, чи є з ними представник влади. Ніяких обіцянок і погроз, інакше я вас убю.
Тінтер повернувся й пішов.
Меллоу відчув, як груба рука схопила його за плече, і відкинув її. Це був Твер. Він сердито прошипів йому на вухо:
Меллоу, ви повинні триматися за цього чоловіка. Тільки так ми можемо зберегти нашу честь і порядність. Він із Фундації, і, урешті-решт, він священик. Ці дикуни зовні Ви чуєте мене?
Я чую вас, Твере. Його голос був різким. Моє завдання тут набагато більше, ніж охороняти місіонерів. Сер, я зроблю все, що хочу, клянуся Селдоном і Галактикою. Якщо ви спробуєте мене зупинити, я перегризу вашу смердючу горлянку. Не плутайтеся в мене під ногами, Твере, або це буде остання ваша подорож.
Він повернувся й пройшов повз нього.
Ви! Преподобний Парма! Хіба ви не знаєте, що згідно з умовами Конвенції, жоден місіонер Фундації не може зявлятися на корелліанській території?
Місіонер затремтів.
Я йду туди, куди веде мене Дух, сину мій. Якщо темні дикуни відмовляються від просвітлення, хіба це не є кращим доказом того, що вони його потребують?
Це не стосується справи, преподобний. Ви порушуєте закони і Корелла, і Фундації. За законом я не можу захистити вас.
Місіонер знову благально підняв руки. Його колишня розгубленість зникла. Зовні почувся пронизливий крик, а у відповідь хвилею пронеслося слабке ґелґотіння сердитої орди. Цей звук викликав божевілля в його очах.
Ви чуєте їх? Чому ви говорите мені про закон, про закон, прийнятий людьми? Є вищі закони. Хіба не казав Галактичний Дух: «Не залишайся байдужим до страждань ближнього свого». І хіба не він сказав: «Коли ти турбуєшся про смиренних і беззахисних, про тебе теж потурбуються».
Хіба у вас немає гармат? Хіба немає корабля? Хіба за вами не стоїть Фундація? І хіба над вами немає Духа, який керує Всесвітом? Він зупинився, щоб відсапатися.
А потім зовнішній динамік «Далекої зірки» затих і до кімнати повернувся стурбований лейтенант Тінтер.
Говоріть! коротко сказав Меллоу.
Сер, вони вимагають видати Джорда Парму.
А якщо ні?
Лунають різні погрози, сер. Важко розібратися. Їх там так багато і вони, здається, зовсім оскаженіли. Є якийсь чоловік, який каже, що керує округом і має поліцейську владу, але, очевидно, він не самостійна фігура.
Самостійна чи ні, знизав плечима Меллоу, але він представник влади. Скажи їм, що якщо цей губернатор чи полісмен, чи хто він там, підійде до корабля сам, він може забрати преподобного Джорда Парму.
Раптом в його руці опинився пістолет. Він додав:
Я не знаю, що таке непокора. Ніколи не мав з нею справи. Але якщо є хтось тут, хто думає, що він може повчати мене, я охоче пригощу його протиотрутою.
Пістолет повільно повертався й зупинився на Твері. Зробивши над собою зусилля, старий торгівець розслабив обличчя, розтулив і опустив руки. Повітря зі свистом виривалося з його ніздрів.
Тінтер пішов, і за пять хвилин від натовпу відокремилася маленька постать. Вона рухалася повільно й нерішуче, явно охоплена страхом. Двічі постать озиралася назад, і двічі явні погрози з боку багатоголового монстра змушували її рухатися далі.
Добре. Меллоу махнув бластером, що залишався в руці без запобіжника. Грюн та Апшер, візьміть його.
Місіонер хрипко заверещав. Він підняв угору руки, розчепіривши пальці. Обємні рукави мантії сповзли, оголюючи тонкі, жилаві руки. На якусь мить зявився й зник крихітний спалах світла. Меллоу моргнув і знову презирливо змахнув рукою.
Місіонер, який боровся із солдатами, голосно промовив:
Нехай буде проклятий зрадник, який кидає ближнього свого на поталу злу й смерті. Хай оглухнуть вуха, що глухі до прохань безпорадного. Хай осліпнуть очі, що не бачать невинних. Хай навіки зотліє душа, яка знається з мороком