І через це може стати одним із центрів незалежності та ворожості. Так.
Ну добре, сказав Понієтс, теорії достатньо. Що саме перешкоджає продажу? Релігія? Великий Магістр натякав і на це.
Це одна з форм поклоніння предкам. Їхні традиції говорять про порочне минуле, від якого їх урятували прості та доброчесні герої попередніх поколінь. Так у спотвореній формі описується період анархії, що відбувався століття тому, коли були вигнані імперські війська та створений незалежний уряд. Науковий прогрес і, зокрема, ядерна енергетика, стали ототожнюватися зі старим імперським режимом, який вони згадують із жахом.
Он як? Але ж у них є маленькі хороші кораблі, які помітили мене за два парсеки. Як на мене, вони працюють на ядерному паливі.
Ґоров знизав плечима.
Жодних сумнівів, ці кораблі дісталися їм від Імперії. Можливо, вони мають ядерні двигуни. Вони бережуть те, що мають. Річ у тому, що вони не запроваджуватимуть нічого нового, а їхня внутрішня економіка абсолютно неядерна. Це ми й повинні змінити.
І як ти збирався це зробити?
Зламавши опір в одній точці. Простіше кажучи, я міг би продати складаний ніж із силовим полем якомусь шляхтичу, а той уже проштовхнув би закони, що дозволяли б йому ним користуватися. Розумію, що це звучить убого й безглуздо, але з психологічної точки зору це шанс. Щоб робити стратегічний продаж у стратегічних точках потрібно створити проатомну фракцію при дворі.
І тебе посилають тільки з цією метою, тоді як я тут лише для того, щоб викупити тебе й поїхати, а ти й далі будеш продовжувати свої спроби? Тобі не здається, що це тупцяння на місці?
У якому сенсі? обережно спитав Ґоров.
Послухай, раптом розсердився Понієтс, ти ж дипломат, а не торгівець, і те, що ти себе називаєш торгівцем, не робить тебе ним. Ця справа для того, хто заробляє на продажах, і я тут стовбичу з трюмами, що заповнені товаром, який марно псується, і з квотою, яку я тепер уже не виконаю. Схоже на те.
Ти хочеш сказати, що будеш ризикувати життям за справу, яка тебе не стосується? Ґоров ледь помітно усміхнувся.
Понієтс відповів:
Ти маєш на увазі, що це питання патріотизму, а торгівці не патріоти?
На жаль, ні. Піонери такими точно ніколи не бувають.
Добре, визнаю. Я не гасаю космосом стрімголов заради порятунку Фундації або чогось подібного. Я збираюся заробити грошей, і це мій шанс. Якщо це ще й допоможе Фундації, тим краще. Я ризикував своїм життям і за менших шансів.
Понієтс підвівся, і Ґоров разом з ним.
Що ти збираєшся робити?
Торгівець усміхнувся.
Я не знаю поки що не знаю. Але якщо суть справи в тому, щоб щось продати, то я до ваших послуг. Я загалом не хвалько, але дещо мені завжди вдається. У мене ще ніколи не бувало такого, щоб я не виконав квоти на продаж.
Двері до камери відчинилися майже відразу ж, як він постукав, і всередину з обох боків завалилися два охоронці.
4
Видовище! похмуро сказав Великий Магістр. Він зручно вмостився у своїх хутрах, схопивши однією тонкою рукою залізну палицю, що нею він користувався як ціпком.
І золото, ваше благоговіння.
І золото, безтурботно погодився Великий Магістр.
Понієтс установив коробку й відкрив її з такою упевнененістю, яку тільки міг показати. Перед загальною ворожістю присутніх він почувався самотньо ніби перший рік у космосі. Бородаті радники, які стали півколом і відлякували його своїм виглядом, невдоволено дивилися на нього.
Серед них був Ферл, тонколиций фаворит, який сидів поряд із Великим Магістром, так само ворожо налаштований. Понієтс уже зустрічався з ним і відразу ж визначив у ньому головного ворога та, відповідно, головну жертву.
За межами зали невелика армія чекала подій. Понієтс був фактично ізольований від свого корабля; у нього не було жодної зброї, крім спроби дати хабар; і Ґоров ще залишався заручником.
Він зробив останні налаштування на цьому незграбному чудовиську, що відняло в нього тиждень винахідливості, і ще раз помолився, щоб кварцовий кристал зі свинцевою підкладкою витримав навантаження.
Що це? запитав Великий Магістр.
Це, відповів Понієтс, відходячи назад, маленький пристрій, що його я сконструював самотужки.
Це зрозуміло, але це не та інформація, яку я хочу знати. Це одна з тих мерзенних чаклунських штукенцій, що їх виготовляють у вашому світі?
Він ядерний за своєю природою, серйозно зізнався Понієтс, але нікому з вас не потрібно його торкатися або взагалі будь-що з ним робити. Цей пристрій тільки для мене, і якщо він і містить якусь гидоту, я прийму весь цей бруд на себе.
Великий Магістр загрозливо підняв свою залізну палицю на машину, і його губи швидко й беззвучно зарухалися, вимовляючи очищувальну молитву. Тонколиций радник, що сидів справа, нахилився до нього, і його руді й рідкі вуса торкнулися вуха Великого Магістра. Старий аскоунець роздратовано знизав плечима, відмахнувшись від нього.
І який же звязок між цією машиною та золотом, що може врятувати життя вашого земляка?
За допомогою цієї машини, почав Понієтс, легко поклавши руку на центральну камеру пристрою і погладжуючи її тверді, круглі боки, я можу перетворити залізо, яке ви вибраковуєте, на золото найвищої проби. Це єдиний пристрій, відомий людині, який буде перетворювати залізо потворне залізо, що підтримує ваш трон та стіни цієї будівлі, на блискуче, важке, жовте золото.