Він ще не відповів на неї.
І не відповість хіба що пострілами, або він так думає. Розумієте, того дня, коли я залишив Анакреон, він прийшов до мене й просив, щоб Фундація привела цей крейсер у бойовий стан і передала анакреонському військовому флоту. Він із неймовірним роздратуванням сказав, що ваша нота минулого тижня засвідчила, що Фундація планує напасти на Анакреон. Сказав, що відмова ремонтувати крейсер підтвердить його підозри та вкаже, які заходи самозахисту будуть навязані Анакреону. Такими були його слова. Навязані! Ось чому я тут.
Гардін мяко розсміявся.
Верісоф усміхнувся й продовжив:
Звичайно, він очікує на відмову, що, у його очах, було б чудовим приводом для негайного нападу.
Розумію, Верісофе. Що ж, у нас в запасі є щонайменше шість місяців, щоб полагодити корабель і подарувати його з вітанням від мене. Перейменуйте його на «Вініс» на знак нашої поваги та любові. Він знову розсміявся.
Верісоф знову відповів з ледь помітною усмішкою:
Я гадаю, що це логічний крок, Гардіне, але я хвилююся.
Через що?
Це справжній корабель! Тоді вміли будувати. Його обємна місткість у півтора раза більша за весь анакреонський флот. На ньому є атомні заряди, здатні підірвати планету, і щит, що може витримати випромінювання, не пропустивши всередину жодної радіації. Забагато хороших речей, Гардіне
Верісоф знову відповів з ледь помітною усмішкою:
Я гадаю, що це логічний крок, Гардіне, але я хвилююся.
Через що?
Це справжній корабель! Тоді вміли будувати. Його обємна місткість у півтора раза більша за весь анакреонський флот. На ньому є атомні заряди, здатні підірвати планету, і щит, що може витримати випромінювання, не пропустивши всередину жодної радіації. Забагато хороших речей, Гардіне
Ви поверхово міркуєте, Верісофе, поверхово. Ми обидва знаємо, що з тим озброєнням, яке в нього є зараз, він може вміло перемогти Термінус ще до того, як ми встигнемо відремонтувати крейсер для наших власних потреб. То яке має значення, віддамо ми йому крейсер чи ні? Ви ж розумієте, що це ніколи не призведе до справжньої війни.
Гадаю, що так. Так. Посол підвів очі. Але, Гардіне
Ну? Чому ви зупинилися? Продовжуйте.
Слухайте. Це не моя компетенція. Але я прочитав статтю. Він поклав на стіл журнал і вказав на першу сторінку. Що це все означає?
Гардін недбало глянув.
Група депутатів створює нову політичну партію.
Так, про це тут і пишеться. Верісоф захвилювався. Я розумію, що ви краще розбираєтеся у внутрішніх питаннях, ніж я, але вони нападають на вас, як можуть, хіба що не застосовуючи фізичного насильства. Наскільки вони сильні?
До біса сильні. Імовірно, вони контролюватимуть Раду після наступних виборів.
А не раніше? Верісоф скоса глянув на мера. Є й інші способи отримати владу, окрім виборів.
Ви що, маєте мене за Вініса?
Ні. Але ремонт корабля може зайняти кілька місяців і напад після цього буде неминучим. Наша поступливість буде сприйматися як ознака жахливої слабкості, а додавання імперського крейсера збільшить потужність флоту Вініса приблизно вдвічі. Те, що він нападе, так само точно, як і те, що я первосвященик. Навіщо ризикувати? Зробіть одне з двох. Або розкрийте план Раді, або наполягайте на розвязанні питання з Анакреоном зараз!
Гардін насупився.
Наполягати зараз? Перш ніж настане криза? Це саме те, чого я не повинен робити. Самі розумієте, є Гарі Селдон і його план.
Верісоф завагався, а потім пробурмотів:
Ви абсолютно впевнені, що план існує?
Тут навряд чи можуть бути якісь сумніви, пролунала жорстка відповідь. Я був присутній на відкритті Часового Сховища й демонстрації запису Селдона.
Я не це мав на увазі, Гардіне. Я просто не розумію, як можна накреслити історію на тисячу років уперед. Може, Селдон переоцінив свої можливості. Він зіщулився під іронічною посмішкою Гардіна й додав: Ну, я не психолог.
Точно. Ніхто з нас не психолог. Але я отримав деякі елементарні знання в молодості достатньо, щоб розуміти можливості психології, навіть якщо я й не можу ними скористатися. Немає сумнівів, що Селдон зробив саме те, про що заявляв. Фундація, за його словами, була створена як науковий притулок як засіб, за допомогою якого наука й культура вмираючої Імперії повинні були зберегтися з початком століть варварства, щоб урешті перетворитися на другу Імперію.
Верісоф кивнув, трохи сумніваючись.
Усім відомо, що події повинні розвиватися саме так. Але чи можемо ми дозволити собі ризикувати? Чи можемо ми ризикувати теперішнім заради туманного майбутнього?
Ми мусимо, бо майбутнє не є туманним. Воно було розраховане й розплановане Селдоном. У цьому плані відзначено кожну наступну кризу в нашій історії, та результат кожної з них певною мірою залежить від того, наскільки успішно вдалося впоратися з попередніми. Це лише друга криза, і тільки космосу відомо, який ефект може зрештою спричинити навіть незначне відхилення.
Але це доволі беззмістовні міркування.
Годі! У Часовому Сховищі Гарі Селдон сказав, що в кожній кризі наша свобода дій буде обмеженою, залишаючи нам лише один можливий напрямок руху.
Щоб тримати нас на прямому й вузькому шляху?