Домовилися. Дивись, як швидко ніч підкрадається. Можна багаття розвести?
Звичайно можна, і вечерю заодно приготуємо.
А де ви, до речі, берете провізію? поцікавився Матвій. Як я вже зрозумів, до населеного пункту звідси досить далеко.
Раз на тиждень до нас приїжджає машина і привозить все необхідне, відповів Володимир, роздуваючи полум'я багаття.
За кілька хвилин до них приєдналася Лінда.
Добряче палає, перервала вона бесіду чоловіків, можна з вами посидіти, погрітися? Вдень спека нестерпна, а вночі досить прохолодно.
Сідай, звичайно, відповів Володимир, схопившись з місця і розстилаючи біля Матвія невелике покривало. З жінками бесіда завжди йде жвавіше. Сподіваюся, вам сподобається наше кухарство.
Впевнена, що сподобається. Я не перебірлива в їжі, запевнила Лінда нового знайомого, і зайняла запропоноване місце.
Ось і добре. Ми сьогодні на обід плов готували, повідомив Володимир, зараз його і розігріємо.
Чоловік посміхнувся гостям і став возитися з казаном, підвішуючи його над багаттям на спеціально встановленої тринозі.
Ти казав, що Куідель допомагає вам охороняти табір ночами, перервав паузу Матвій. Я теж хочу брати участь у чергуваннях. Який у вас графік?
Ми чергуємо по двоє. Перший з десяти до двох, другий з двох до світанку.
Гарний розподіл. Включи мене до нього. Я думаю, що ми пробудемо у вас днів п'ять. Мені потрібно тут трохи озирнутися.
Після вечері компанія посиділа біля вогнища ще близько години за приємною бесідою, після чого всі розбрелися по своїх наметах. Матвій, як це не дивно, довго не міг заснути, хоча тривала поїздка, безумовно, сильно втомила його. Нові обставини змушували бути уважним, не дивлячись на вжиті заходи обережності. До того ж, звуки нічних джунглів пестили слух. Легкий шум вітру переплітався з тріскотнею мільйонів тропічних комах. Щебетання нічних птахів доповнювалося биттям крил, чи то цих же пернатих, чи то кажанів. До всього іншого, Матвію здавалося, що десь неподалік протікає річка. Ледве вловиме почувся сплеск води, нібито в неї впало щось велике. Можливо, це був крокодил або велика риба. Крики мавп пронизували наскрізь весь навколишній простір, доповнюючи загальну звукову композицію, але миттєво затихали після величного реву хижаків. Цей рев змушував замовкати не тільки нічних мавп. Здавалося, що все живе завмирало і схилялося перед цими незаперечними господарями джунглів. Навіть птахи та комахи, попри свою незалежність, віддавали данину у вигляді урочистого мовчання, нехай на частку секунди, але все ж цього було достатньо, щоб відчути всю велич диких кішок.
Вдома перед сном Матвій іноді слухав аудіо записи звуків природи, супроводжуваних легкою музикою. Серед шуму дощу, дихання вітру, прибою океану і пташиних переспівів скромно розташувався трек «Мелодія нічних джунглів». Як же це відрізнялося від реальності. Начебто і звуки залишалися такі самі, але в них не було життя, не було тієї енергії, якою дихав весь довколишній простір. Тут же хотілося жити. Дихати на повні груди, відчуваючи єдність всього сущого.
Матвій прокинувся до сходу сонця. Свіжа нічна прохолода чудово відновлювала сили, і він зрозумів, що заснути більше не зможе. Щоб не розбудити Володимира, Матвій якомога тихіше виліз зі спального мішка і виповз з намету. Біля багаття сидів індіанець, охороняючи табір від можливих небезпек. У світлі вогнища Матвій зміг розглянути його обличчя. Довге чорне волосся молодої людини спадали на його плечі, підтверджуючи приналежність до корінного населення. Полум'я багаття символічно підкреслювало індіанські риси у вигляді прямого носа, червонуватої шкіри й характерного розрізу очей. Індіанець відмінно відчував себе в досить простому, якщо не сказати бідному одязі, проте погляд і струнка, трохи гордовита постать казали про те, що це не звичайний найманий провідник. Матвій безшумно підійшов і сів поруч.
Доброї вам ночі, привітав він індіанця пошепки, намагаючись не порушити сон жителів табору.
І вам доброї ночі, сеньйор, відповів Куідель. Рано ви встали. До світанку ще двадцять хвилин.
Відпочивати на природі для мене одне задоволення. Я добре виспався і хочу насолодитися красою світанку.
Індіанець пильно подивився на незнайомця чіпким поглядом.
Сеньйор розповідає про речі, що недоступні багатьом мешканцям, які опиняються в наших краях, за мить вимовив він. Як вас звати?