Страшний звір приніс свою здобич на ферму і, поклавши до ніг господаря, дивився на нього, чекаючи на заохочення. Проте господар не похвалив пса.
Біда ніколи не приходить сама. На світанку наступного дня лис-батько біг додому зі щойно впійманою качкою, аж раптом собачий гавкіт змусив його звернути вбік зі звичного й добре знайомого шляху. Він опинився на стежині, обнесеній високою загорожею з обох боків. Він не міг перебратися через загорожу так, щоб не впустити качки з рота. Лис побіг уздовж загорожі, але собаки вже наздоганяли його. Тоді він шаснув у перший же прохід. Дарма! Нещасний потрапив у двір, де жила інша собака, і тут йому настав кінець.
Сімя його про це не довідалася. Батько не повернувся додому, не приніс здобичі. Мати й двоє лисенят залишилися голодними. Голод ось, мабуть, і все, що вони відчували того дня. У норі поміж осиками залишилася лише мати з двома дітьми. Лисиця-мати відважно взяла на себе увесь тягар. Втім, її турботи про дітей вже майже скінчилися. У серпні донька за зростом була вже як мати, а темношерстий син значно переріс її й став набагато дужчим за матір.