Як вам буде зручніше, Ваша величносте!
Саме так мені зручніше!
Франц Йосиф посадив спадкоємця престолу в крісло навпроти себе.
Як почуваються Отто й Аделаїда? поцікавився він.
Дякую, добре. Делі минув уже девятий місяць, а Отто чи не щодня виглядає вас за вікном, відповів Карл.
Зіта?
Дружина також постійно допитується про вас.
Цісар зітхнув.
Як мені іноді хочеться все кинути і поїхати до вас у замок, до Зіти, до онуків! Мені завжди там добре, сказав Франц Йосиф. Але, на жаль, війна! То яка твоя думка про останні новини з фронтів?
Карл думав, що відповісти. Помітивши, що внучатий племінник вагається, цісар допоміг йому.
Хоч ти перестань жаліти мене! Не уподібнюйся фон Гетцендорфу, який своїм священним обовязком перед імперією вважає відгородити імператора від поганих новин! Те, що ми залишили Лемберґ і всю Галіцію, я вже знаю. «Не варто хвилюватися, Ваша величносте, це лише звичайне вирівнювання лінії фронтів!»
Цісар гмикнув.
Знайшов, де їх вирівнювати! І для цього треба було відступити на сотню кілометрів? сказав він. Я завжди любив повертатися до Лемберґа і до всієї Галіції. Та що там гріха таїти, до Буковини також! Там я відчував любов простих людей до себе, любов не показну, не обовязкову, як от у Сербії чи навіть в Угорщині, але щиру, навіть первісну. І русини, і гуцули любили мене не через те, що я цісар і можу для них щось зробити, хоч і не без цього. Вони любили мене через те, що хотіли цього, можливо, сподівалися на якісь реверанси, але я не виправдав цього. Карле, тобі, як моєму наступнику, варто навчитися простої речі: ніколи не обманюй тих, кому довіряєш і хто довірився тобі. Твоя мова мусить бути прямою, як політ, хотів сказати, стріли́, але стрíли зараз не літають. Кулі, випущеної з гвинтівки. То що там з фронтами?
Ви полегшили мою місію, Ваша величносте! Ситуація на Східному фронті склалася дійсно важка. Ваша правда: Лемберг, Черновіци, Тарнопіль нам довелося залишити. Моріц Ауффенберґ зумів розбити російського генерала Плєве при Комарові, але не зміг зупинити наступ росіян біля Рави-Руської, мовив Карл.
Так, мені це відомо, сказав цісар. Я вже розпорядився присвоїти цьому хороброму генералові баронський титул і додати до його прізвища «фон Комаров».
Це справедливо, Ваша величносте!
Що кайзер?
Вільгельму в Пруссії вдалося розгромити російську армію такого собі Самсонова і захопити в полон тридцять тисяч солдатів.
І цього Самсонофф також? поцікавився цісар.
На жаль, ні. Побачивши гірку долю своєї армії, він застрелився.
Що ж, гідний вчинок офіцера і неприйнятний для християнина!
Франц Йосиф кинув оком на годинник. За десять хвилин девята.
Сьогодні отримав листа від кайзера, мовив він. Після звичних у таких випадках довідувань про моє здоровя Вільгельм повідомив мене, що планує найближчим часом захопити Варшаву.
Звичайно, після прусського успіху дорога саме на Варшаву! погодився Карл.
Кайзер просить мене підключитися до цієї операції. Якщо німці атакуватимуть Варшаву, то нам належить захопити Демблін[5]. Враховуючи ту допомогу, що нам надав кайзер, коли ми вирівнювали лінію фронту (від вух Карла не могла сховатись іронія), ми не можемо ігнорувати прохання Вільгельма.
Це правильно!
Тому я прийняв рішення пристати на пропозицію кайзера, вів далі цісар. Завтра я дам розпорядження фон Гетцендорфу оцінити, чим ми можемо допомогти Вільгельму.
Побачивши вираз обличчя спадкоємця, цісар невдоволено запитав:
Тобі не подобається генерал фон Гетцендорф?
Ні, Ваша величносте, я проти того, щоб цю операцію довірили генералові, дивлячись у вічі цісареві, сміливо відповів Карл.
Поясни! Не хочу, щоб твої симпатії чи антипатії визначали твоє ставлення до вибору потрібних трону людей.
Тут не йдеться про антипатію щодо графа, заперечив Карл. Ні у кого в армії не залишилося сумнівів у тому, що головним винуватцем того, що ми залишили Галіцію і Буковину, є не хто інший, як генерал Франц Конрад фон Гетцендорф. Коли ж виявилося, що кайзер допоміг нам не у такому масштабі, на що сподівався начальник Генерального штабу, граф назвав це зрадою. Не думаю, що його слова не дійшли до вух Вільгельма. Тепер же рішення довірити графу розробку операції на Демблін навряд чи сподобається кайзеру.
Кого ти пропонуєш? поцікавився спантеличений цими словами Франц Йосиф.