Я б із задоволенням погомонів з тобою ще, але тільки не сьогодні, промовив він, ти вже пробач.
Мить і рука дівчини опинилася немов в лещатах. Скільки вона не намагалася, вириватися було марно. Чоловік, з кожною миттю стискаючи свої пальці на її зап'ястку все сильніше, швидко наближався до дверей.
Цікаво, а знає про твою домовленість капітан?! Думаю, навряд чи! закричала Кіра на все горло, І якщо я раптом залишусь без каюти, то, будь впевнений і ти теж! Про це я вже подбаю!
Чоловік зупинився. Послабивши хватку, з якої дівчина одразу ж вирвалася, він сказав:
Добре, іншого виходу, як видно, немає.
Повільно підійшовши до ліжка, він знов улігся та заплющив очі.
І що це означає? промовила Кіра, потираючи зап'ясток.
Це означає, що ні ти ні я не збираємося іти.
Ну і
Розташовуйся, де хочеш. Каюта тепер спільна.
Глава 2
Вейн прокинувся і його погляд швидко ковзнув по сторонах: дівчини в каюті не було. «Не очікував, невже вона сама, з власної волі, звідси забралася? Отже однією проблемою менше».
У піднесеному настрої чоловік вийшов на палубу. Спершись на борт корабля, він задумався над тим, що ж робити зі сніданком? Їсти хотілося жахливо, а його останні припаси було з'їдено ще вчора.
Дівочий сміх змусив його відволіктися від своїх думок.
Доброго ранку, проходячи повз нього, сказала Кіра.
Зайшовши у каюту слідом за нею, Вейн відчув смачний запах їжі (дівчина як раз виклала з сумки яблука та свіжий хліб). «Де вона це все дістала?», подумав він у нестямі від злості.
Пригощайся, якщо хочеш, запропонувала вона.
«Що? Пригощайся? Та вона знущається!».
Вейн пройшов, усівся на ліжко і, подумки смакуючи реакцію на свою відповідь, промовив:
Червиві яблука, пліснявий хліб мм, смакота.
Привітний погляд дівчини різко змінився.
Не подобаються мої червиві яблука? Добре, тільки питати я більше не збираюся, і вона взялася за їжу.
Ледь стримуючи свій гнів, Вейн повільно вийшов з каюти. Він пройшов кораблем, зупинився. Їжу все одно треба було десь добути. А яким чином? Ну, єдине, що він може це запропонувати себе у якості робітника. Адже на кораблі має знайтись якась робота?
Побачивши декількох людей, Вейн попрямував до них, але серед них був один знайомий з темним волоссям, невисокого зросту. Він миттєво забув про голод, пошук роботи, залишилось одне бажання помститися. Мить і удар, ще удар, Вейн з насолодою розбив помічнику капітана ніс та вибив щелепу, перш ніж його встигли схопити.
* * *Четверо, тримаючи мертвою хваткою, тягли його та дівчину по палубі. Дивно, але у цю мить він ані краплі не шкодував про те, що зробив. Навіть коли його з силою штовхнули у спину, впавши з трапу та опинившись у багні, Вейн посміхнувся, згадавши свій кулак на обличчі, яке спливало кров'ю.
Посміхаєшся? це був голос Кіри.
Вейн подивився на неї, але нічого не відповів.
Через тебе я вся у багнюці, та невідомо де!
Годі жалітися, промовив Вейн та, швидко піднявшись, почав струшувати прилиплі до одягу шматки бруду.
Навіщо було його бити? Грошей він нам все одно не повернув, почув він голос дівчини, який потроху віддалявся, але навіть не підняв голови.
А за кілька хвилин до його слуху долинуло:
вибачте, а чи не могли б ви нас туди провести. Ми із приятелем не місцеві.
Звісно. До міста недалеко, а на ночівлю можете зупинитися у моєму домі.
«Чудово! Тільки про це і мріяв! подумав Вейн у ту мить, коли дівчина та жінка років сорока, посміхнувшись, подивились у його сторону.
Глава 3
Нел швидко просувалася вулицями. На мить зупинившись, вона повернулася та викрикнула: «Давайте швидше!» Не чекаючи, відповість їй хтось, навіть не думаючи про те, чи встигають взагалі за нею ті двоє, Нел рушила далі.
Легко оминаючи людей, вона весь час зважувала «за» та «проти». Двоє незнайомців. Хто вони такі? Звідки вони тут? Адже взагалі нічого не знаючи, вона, не задумуючись, запросила їх переночувати у своєму домі. І що на це скаже Дік? Вперше вона з ним не порадилася. «Але, подумала Нел, дівчина була такою привітною. Як я могла їй відмовити?»
Агов, шановна! Може пора трохи перепочити? почула вона чоловічий голос.
Ні. Через пів години тут яблуку ніде буде впасти! крикнула Нел через плече.
Вибачте, а далеко ще?! на цей раз вже голос дівчини.