А сонячні окуляри не пробував? поцікавився Валерка.
Пробував. Ввечері допомагає ще сяк-так, але не вдень в оцій палаті. Вдень тільки повязка, юнак торкнувся хустки на очах. Ти ж зрозумій: сонячні окуляри допомогли б, якби атропін мені закапали єдиноразово. А тут тричі на день А що буде після тижня, уявляєш?!
То ти засліпнув, виходить?
Як кріт. Колись, було діло, знайшов у макулатурі книжку про мультяшного Кротика, то щоб її прочитати, я трохи чеську мову вивчив.
То ти чеську знаєш?! Оце так
Та ну!.. Не те щоб знаю. Потроху читаю зі словником. Але я про інше. Цей Кротик Він завжди щось майструє: то штанята, то ракету
У всіх мультиках кротів у чорних окулярах зображують, повернувся до своєї думки Валерка.
Кажу ж, що сонячні окуляри не допомагають.
Ні-ні, я кажу про «глухі» чорні окуляри. Як для сліпих.
Це все одно, що дивитися на світ крізь камяну стіну. Не годиться.
І все ж
І все ж недарма я згадав про мультяшного чеського Кротика. Щось у цьому є тільки от що саме?! Щось він майстрував Забув, це ж треба!..
Обидва зітхнули й на деякий час замовкли.
А через закопчене скло дивитись не пробував? спитав нарешті Валерка. Пригадай, що колись астрономи через нього навіть за Сонцем спостерігали. А зараз зварювальники на масках щось таке використовують.
Думав я про це, думав, зітхнув Спартак. Не годиться. Якщо читати зараз, коли очі під атропіном, то тільки в окулярах. Не в сонячних, а в моїх астигматичних. По-перше, як до них закопчені скельця пришпандьорити? По-друге, вийде важка конструкція спробуй-но її на носі потримати!.. Перенісся стомиться. А якщо закоптити астигматичні скельця на окулярах Як їх протирати від кіптяви потім, коли все скінчиться? Чи мені чекати півроку, доки виготовлять спочатку нові скельця, а потім і нові окуляри?.. Ні-ні, все це не годиться.
То що ж його робити?! Може, нехай мама твоя поговорить у школі, щоб тобі випускні іспити перенесли?
Не можна. Мушу складати випускні іспити разом з усім класом.
Отакої! Схоже, кранти тобі настали, друже
Ні, Валерко, ти ж мене знаєш: я не здавався ніколи, не здамся й тепер.
Але ж зараз
Послухай-но, якщо ми удвох допоможи влаштувати «мозковий штурм»! Разом ми точно щось та й вигадаємо, я це відчуваю! А вигадати треба всього лише, як послабити потік світла на сітківку ока От і все. Вважай, що це завдання з фізики. Прикладне завдання. Життєвий іспит.
Сказано зроблено. Для початку зачепилися за те, що після історії їм обом (а отже, і Спартакові також) треба буде готуватися ще до фізики: бо після тижня «атропінізації» ще один тиждень очі приходитимуть у норму З фізики перескочли на один з її розділів природно, на оптику. Згадали про заломлення світла, потім про його інтерференцію та дифракцію.
Потім Валерка навів практичний приклад дифракції: що буде, коли в аркуші цупкого паперу (а ще краще картону) проколоти тоненьким цвяшком (а ще краще голкою чи булавкою) невеличкий отвір і роздивлятися довколишній світ через нього? По-перше, таким чином потік світла на око послабляється кардинально. По-друге, через дифракцію виникає ефект «збільшувального скла».
Не годиться, заперечив Спартак. Справді, потік світла при цьому буде дуже слабеньким, але ж читати через один-єдиний проколотий отвір усе ж таки важкувато. От якби цих проколів було багацько!.. Тоді б це нагадувало фасеткові очі мушок. Щось у цьому є явно щось є!..