Ох, громадянко Дунець, ти ж і зануда! Ти мене втомила зовсім, в нудьгу увігнала, нарешті перервав її господар кабінету, аж надто показово позіхаючи. Я тебе спитав лише про те, на який час тобі у повістці прописано було зявитися, й о котрій годині ти зволила до мене припертися? А ти мені тут розказуєш, що та як А-а-а!..
Чоловік безнадійно махнув рукою:
Коротше кажучи, громадянко Дунець, в повістці сказано чітко і ясно: «На девяту нуль-нуль ранку». А ви приперлися аж після обіду! Я тут на одну нараду встиг сходити і на другу йти збирався, а ви мені зявилися! Здрасьті-мардасьті, я вся така хороша-хороша!.. От чого так, га?
Аґлая розгублено мовчала. Почекавши трохи, чоловік тихенько зітхнув і продовжив трохи іншим, лагіднішим тоном:
Утім, зявилася, то й зявилася, чорти тебе не вхопили. Ти мені краще от що скажи: що можеш розповісти про те, коли востаннє бачилася зі своїм старшим сином, з Герасимом Амосовичем Дунцем, і з невісткою Дунець Надією Демидівною, яка в дівоцтві Нехай була?
А-а-а коли?.. То же ж аж вона безладно замахала руками, після чого нарешті мовила: То як вони в Канаду відїхали, тоді й бачилися востаннє. А що?
Тут я запитую, а ти відповідаєш, ясно?! гримнув господар кабінету, але одразу змінивши гнів на милість, мовив уже спокійним голосом: Ну гаразд, громадянко Дунець, гаразд. Тут тобі радість сталася: листа з Канади прислав старший твій, бувший наш громадянин Дунець Герасим Амосович
Листа?! Мені?!
Позабувши про все на світі, Аґлая зробила крок уперед, розчулено притиснувши руки до грудей, проте була зупинена насмішкуватим, навіть знущальним зауваженням:
Ну, не мені ж!.. Але не переймайтеся, листа того ви не отримаєте.
Як це?!
А отак. А раптом там щось зашифроване, га?! Секретні інструкції тобі, як діяти проти нашої рідної радянської влади, наприклад.
А-а-а як це?.. бідолашна жінка не вірила власним вухам.
Отож і ми хочемо знати, як, обтрусивши неіснуючий пил з бездоганного попелясто-сірого костюму, мовив спокійно чоловік. А тому наші спеціалісти вже взяли того листа в роботу і не віддадуть тобі, аж доки все не розшифрують.
А що ж там роз розшиф розбирати?..
У горопашної жінки аж язик заплітався від напруги.
Та кажу ж тобі, що це й ми також хочемо дізнатися, які такі інструкції твій старший син тобі з Канади відправив. Канада ж вона ж країна НАТО. Ворожа нам країна, ти мене розумієш?! А всі країни НАТО тільки про те й думають, як би нам напаскудити. Отож інструкції тобі у листі таки мають надійти бо не надійти ніяк не можуть.
А-а-а коли ці спеціалісти ваші Коли вони розберуться, що нічого такого в листі від Гарася нема?
Та-та-та, а-ля-ля, а-ля-ля! Отак-от просто р-р-раз і нема нічого! Так?
Так
А от і ні!!! господар кабінету навіть підскочив немов укушений. Думаєте, нас так просто піддурити можна?! То не сподівайтеся бо не на тих напали!!! Отож ти, громадянко Дунець, запамятай затям на носу собі закарбуй: аж доки спеціалісти з листом цим паскудним не розберуться не віддамо тобі листа цього.
А-а-а
А якщо не знайдуть нічого тоді не віддамо тобі листа взагалі ніколи.
О-о-о-ой!.. тихесенько заскиглила Аґлая.
А нумо цитьте мені, цитьте! Не люблю я цього.
О-о-о-ой!..
Не люблю і все, я кому сказав!
Господар кабінету ляснув долонею по стільниці так потужно, що виставлена там пластяночка з гостро заточеними олівцями і перекидний календарик біля неї аж підстрибнули. Налякана Аґлая завбачливо замовкла.
Ну, отак-от краще, напустивши на себе дуже суворий вигляд, пробурмотів чоловік. А як винагорода за те, що ви нарешті дослухались мене і припинили скиглити Ось тобі, на, дивись.
Із цими словами з відсунутої шухлядки чоловік видобув якийсь лискучий прямокутник цупкого паперу. Аґлая знов потягнулася вперед і знов була зупинена суворим попередженням:
Назад! Тільки з моїх рук.
Довелося напружувати немолоді вже очі, щоб придивитися до прямокутника. Поступово вона второпала, що їй демонструють трохи незвичного вигляду фотографію, на якій були зображені усміхнений Гарась, а біня нього невістка Надійка, яка тримала на руках
А бо-о-о-о!.. Це що, у них дитинка народилася?! Моя онученька чи, може буть, онучок?..
Усе може бути, промимрив чоловік у бездоганному попелясто-сірому костюмі. Наші спеціалісти саме зараз вивчають це питання на предмет достовірності.