Тисячу разів Ізабелла, як і кожна юна дівчина, уявляла своє весілля: як брат поважно заведе її до церкви, прикрашеної квітами. У зеленому, всипаному квітами травні, звичайно. Наречений та гості вже чекатимуть на неї. Вона граційно пропливе до вівтаря у своїй темно-червоній сукні з генуезького оксамиту, розпущене волосся золотавою хвилею впаде на спину, без головного убору та серпанку, лише із тонким срібним обручем. І вона буде така гарна, що чоловіки зітхнуть від захвату, а дами скривлять вуста від заздрощів. І після того, як за молодими замкнуть двері ліжниці, вже ніхто й ніколи не побачить її з непокритою головою чи неприбраним волоссям.
Спершу, коли вона була ще заручена із Раулем, Ізабелла не мала іншого наміру, як убратися на пошлюбини у червоне. Вона знала, що той колір пасує їй найбільше, роблячи шкіру білою та прозорою водночас. Коли ж забаганкою долі її нареченим став хлопчак десь дванадцяти років, вона впевнено наказала своїй покоївці готувати до весілля чорний оксамит.
Чому б це на власне весілля вбиратися у жалобу? дивувалася вголос покоївка, перекладаючи вже непотрібне червоне вбрання із розкішного оксамиту в скрині маленькими мішечками із сухою лавандою та мятою.
Бо моє серце вбране в жалобу, різко відказала Ізабелла, згадавши влучний вислів свого брата, полоненого герцога. Відтепер і назавжди.
Покоївка лише хмикнула, не приховуючи свого подиву та нерозуміння. Чорне так чорне І лише коли до Анжерського замку знову приїхали Вандоми й Ізабелла вперше за кілька тижнів після розірвання заручин побачила Рауля, її охопило бажання викликати в нього почуття невимовного жалю, що вона назавжди для нього втрачена. О, що б не сталося, вона все одно думатиме лише про нього! Анрі лише безбарвна й та слабша за нього копія.
1420
Весілля Ізабелли двічі переносили. Спочатку на другий тиждень після Великодня, але поновлення воєнних дій та доповіді, що у Труа готується весілля англійського короля із французькою принцесою, змусили графа де Вертю і молодих Вандомів бути у війську дофіна, що кілька разів намагалось підступити до Сен-Дені та Парижа. Дофін і його радники боялися, що англійського короля можуть визнати спадкоємцем престолу в соборі, де з діда-прадіда коронувалися французькі королі, наче те святе місце може додати законності його зазіханням. Проте англієць навіть не подумав про таку можливість, він одружився із принцесою Катрін у Труа, отримавши досить формальний посаг. А наступного дня було підписано та виголошено нечувану угоду, за якою англійський король мав успадкувати після смерті французького його королівство! А зважаючи на неспроможність бідолашного короля правити, Генрі вже відтепер стає регентом! Французькі принци, дворяни, містяни та решта мають визнати англійця регентом та обіцяти після смерті короля Шарля присягнути Генрі як єдиному законному королю Франції. Дофін Шарль є злочинцем та позбавлений права на будь-який спадок.
Королева Йоланда мовчки проковтнула образу. Договір Труа, укладений від імені короля Франції, називав короля Англії та герцога Бургундського милими синами. Звичайно, обидва одружені з дочками короля. Проте дофіна у документі жодного разу не було названо королівським сином. Більше того через жахливе та підступне вбивство герцога Бургундії, яке у документі названо злочином проти Франції, ані король Шарль, ані його зяті не намагатимуться укласти мир чи підтримувати дружбу із так званим дофіном. Герцог Філіпп та його підданці зберегли усі свої володіння та наділи по всій Франції, під час воєнних дій вони мали залишитись недоторканними для англійської армії. Що ж, бургундські дипломати цього разу добре попрацювали. Це її помилка, її прорахунок, не треба було вичікувати, треба було негайно відсилати дипломатичні місії і до короля, і до герцога, й до англійця. Принаймні виграли б час
Дофін тричі перечитав текст угоди, який йому доставили так само, як і усім найзнатнішим дворянам, що не були присутні на церемонії в Труа. Обличчя його зробилося землисто-сірим, він аж прихилився до стіни. Він читав між рядками. Йоланда це бачила, але не розуміла, як йому допомогти, як підтримати. Назвати дофіна бастардом в офіційному документі означає кинути тінь на честь короля Франції, зганьбити королеву! Тому і спадку його позбавили через вбивство на мосту Монтеро, а не через сумніви у законності. Угода в Труа це уклін герцогу Бургундському, проте привселюдний ляпас дофіну, арманьякам, королеві Йоланді! Адже є й ті, хто ніколи не змириться із англійцем на французькому престолі, ніколи не схилить коліна й не присягне на вірність чужинцю