Аж ніяк.
Але, містере Когане, сер
Замовкни й готуйся до патрулювання.
Так, сер. Тобто слухаюсь, сер.
Пустеля захиталась і розтанула, лишився сам валун із ігуаною у білій пустоті. І те дівча. Ігуана з цікавістю розглядала дівча.
Пішла ти, вишкірилось дівча на ігуану.
Пустота вже прорізалась аскетичними інтерєрами автоматизованого стрільбища, коли до дівчинки з ігуаною підлетів на гравікріслі патлатий чорношкірий бородань у кашкеті й пустельній формі національної гвардії, відомий тут усім як рейнджер-інструктор Коган. Він все ще сміявся, але без каменепадів.
Ха. Ха. Ха. злісно перекривила його Крістен.
Підняла пістолет із підлоги і рушила геть.
ГІГАНТСЬКИЙ ТУНЕЛЬ КОСМІЧНОЇ СТАНЦІЇ ШВИДШЕ НАГАДУВАВ ВУЛИЦЮ ДОВОЄННОГО МЕГАПОЛІСУ, ОСВІТЛЕНУ ШТУЧНИМ ПРИЗАХІДНИМ СВІТЛОМ. Дисплеї і голографічні проекції лагідно сяяли, палахкотіли, іскрились рекламою фільмів та ігор, одежі, імплантів, напоїв, наїдків, гукали у бари, кафе, ресторани, стрипклуби, салони краси і усе таке інше. Юрби людей у буденній одежі та формі спішили собі хто куди, обминаючи Крістен. Та йшла, як сновида, розбита й зажурена, за нею летів кумедний патрульний дрон марки «забіяка», і Крістен розмовляла з ним.
Я мала його розкусити. Не мала хвалитись так. Боже!
Вона істерично махнула руками і враз заломила їх, дрон, розуміючи, пропискотів щось до неї, вона ж не вмовкала ніяк:
А тепер? Все. Кінець. І що я скажу місіс Лузам? А Кайлу? Нехай би я здохла у тій морозилці! Яка ж я нездара Ну все. Розумієш? Це все.
Вона хнюпилась дужче і дужче.
Стояла похнюпившись люди обходили дрона й її.
Дрон собі пискотів і літав округи, обдавав її променем сканера.
Просто Чекай.
Крістен зиркнула на дрона, неначе щось згадавши.
Дрон завис перед нею так само пищав, сканував
Крістен різко витягла щось із кобури й націлила в дрона вказівний і середній палець у руці нічого не було.
Дрон завищав, відлетів і проблиснув червоним.
Люди сахнулись, а Крістен поклала отой «пістолет» в кобуру.
Все. Кінець, додала ще приречено і втупилася в один із рекламних дисплеїв.
На ньому творилося таїнство наніт вприскував у клітину модифікований геном, наноасемблер вибудовував наніт Дисплей на хвилю потемнів, і полилась трансляція з одного із супутників контролю, він показав увесь компонент «Навахо», що летів над мертвою планетою. Це значило почався блок новин
«УВАГА ЖИТЕЛЯМ ТА ГОСТЯМ КОМПОНЕНТУ НАВАХОПовідомляємо вам, що з 22:00 до 06:00 транспортні платформи не курсуватимуть між орбітальними компонентами Навахо та Ченду через планові ремонтні роботи на шлюзових секціях обох станцій. Сполучення між компонентами в цей час буде здійснюватись за допомогою десантних шатлів Народно-визвольної армії Китаю, місткість яких обмежена, а отже, в посадкових зонах космопортів очікуються черги.Радимо вам скоректувати свої плани на цей час»ЛУЗАМ ЗНАЛА, ЩО ПІЦА ЦЕ ТАЇНА. І ніяк не інакше. Варто лишень доручити один з компонентів процесу машині, і все піде прахом. Узяти хоча б оце тісто. Усякий раз тісто виходить інакшим. Якщо його замішує Лузам. Їй ще направду ні разу не вдавалося замісити однакове тісто. І справа не в борошні, не у помелі його, хоч ти зміряй його до мікрона!.. Не у дріжджах тут справа, хоч ти культивуй новий сорт тих бактерій, спеціальний, модифікуй ДНК їхнє й запатентуй! Може, справа у солі чи цукру, що їх додаєш у процесі? Так може вважати лише дилетант! Лузам у цьому і не сумнівалась. Ресторани і бари, фаст-фуди, ну що там іще? Лузам дивилась на них зверху вниз. Дилетанти, ну що з них узяти? Навкруг дилетанти Чому, якщо справа лиш у дозуванні, то цукрово-солоний баланс не повторюється кожного разу? Але ж він не повторюється от і все. Олія, так? Уся справа в олії, еге? Вам здається так? Дзузьки! Олія формує отой самий присмак якщо її правильно додавати, на певному етапі процесу. Лузам лише відчувала, коли додавати, не знала напевне. І хоч вся олія тут штучна, одначе різновидів маса, усе, що бажаєш і соєва, й соняшникова, оливкова, пальмова це з традиційних, а так вистачає ще міксів, цілком синтетичних. То й що? Ти ніколи не скажеш напевне, який буде присмак. А температура? Так. Температура, вологість повітря і все от оце, поки зріє духмяне замішане тісто Хоч ти виміряй все тісто вийде інакшим. Але що дає практика? Практика, любі, дає вам можливість отримати правильне тісто. Не таке, як учора, але усе ж правильне. А алгоритм. Алгоритм це доріжка до пекла. От що таке цей алгоритм.