Потім вона збагнула, що викликало такий інтерес до неї з боку китайських, по суті, місцевих, туристів, яких групами привозили на цей пляж, як на один із найкращих громадських пляжів Гонконґу вона була єдиною європейкою на ньому. Анна з цікавістю спостерігала за китайськими туристами, а вони за нею. Дівчина помітила, що вони всі, як один, дуже чепурненькі і, як ні в чому не бувало, хоробро входять у гарячий пісок пляжу своїми дизайнерськими шузами. Одяг на них був такий, ніби вони збиралися на весілля заможної тітоньки, а не на екскурсію. Дівчатка в сукенках з органзи фотографувалися не на фоні океану, а на фоні Ані. У їхніх блідих витончених пальчиках крутилися бездоганні парасольки пастельних кольорів, і жодних смужок «Адідасу» на них не було.
Одну групу відвозили, іншу привозили, як по команді. Аня, не довго думаючи, протягнула руку до нових вузькооких панянок, які фоткалися на її фоні, й почала показувати на рот, даючи зрозуміти, що вона голодна. Ті відсахнулися від неї, встигши зробити світлину на фоні європейки. Інші охочі сфотографуватися з нею також не проявили інтересу до її жестів. Наступні зрозуміли рухи Ані й демонстративно викинули свої недоїдки в сміття.
Так я зрозуміла, що китайці то недогонконґці.
Я б сказав недоєвропейці, бо жителі Сянгану справжні європейці, відказав сміючись Анін сусід. До речі, я з Гонконґу. Але б все одно не збагнув й образився на вашу репліку, якби не провів сім років у Європі, здобуваючи освіту. Китайці дуже пихаті й уважають себе найкращою нацією. Найкращою від усіх.
Так отож.
* * *Анна, шилом патоки вхопивши, залишила затишок своєї акації й подалася митися в пляжну душову. Тут був цілий комплекс, як у хорошому спортзалі: душові, роздягальні та вбиральні все пристойно й досить чисто, як і всюди в Гонконзі. Аня з відразою згадала вбиральню ресторану в Шанхаї, що нагадувала подібний заклад десь на автовокзалі Іллічівська, і з радістю скористалася всіма безкоштовними вигодами громадського пляжу Гонконґу. Особливо її потішило мило в душовій і бездоганно-мякий туалетний папір. Життя налагоджувалось.
Бабуся завжди казала їй, що та після ванни «сяє, як нова копійчина». Аня себе відчула сяйливою і новою після першого за три доби душу. Єдине, про що вона шкодувала, що не прийняла душ два дні тому, коли тільки потрапила в готельний номер перед останньою вечерею з Женею «Тож нічого більше не відкладай на потім», наголосила тихо Свідомість Ані, коли та виходила з громадських вбиралень.
На їхніх сходах стояли дві вагітні тутешні мешканки європейської зовнішності зі своїми маленькими дітками, такі молоді й привабливі, що Аня залюбувалася ними. Згодом вона помітила, що не одна вона витріщається на цих жінок, щоправда, причини, як завжди, різнилися: Ані сподобалася їхня молодість і краса, а от група китайських туристів фотографували не місцеві краєвиди, а людей. Вони, ба, дуже дивувалися, що кожна з цих вагітних панянок уже мала по дитині[6].
Аня подалася на автобусі назад до центра. Вона вже знала, що за деякий час мусить знайти хмарочос, який її прихистить на ніч. Заплативши за поїздку назад і купивши на зупинці найдешевшу й найбільшу хлібину, вона із сумом констатувала, що грошей майже не залишилося. Цей сум розливався навколо неї невидимими хвилями, передаючи оточенню її настрій. І навіть океан, здавалося дівчині, сумує разом із нею. Його хвилі темним оксамитом переливалися на мегаполісний бетонний берег. Аня сиділа на лавці набережної й доїдала свою булку. Їй, ще, по суті, такій наївній і дуже юній, до безтями хотілося великої любові, аби було кому її обігріти, втішити й навіть якщо колись, прийшовши додому, вона повідомить невтішну звістку про свою невиліковну хворобу, її не викинуть на вулицю, а піклуватимуться про неї до її скорої смерті. Аня, нарешті, зрозуміла, що забивання цвяхів і навіть велика зарплатня не є її пріоритетними характеристиками в чоловікові. Вірність і безмежне відчуття обовязку майже нереальні хімічні сполуки в чоловічих організмах її цікавили відтепер найбільше. А ці сполуки виникали в чоловіках тільки під дією Великого Кохання, й нічим іншим добитися їх було неможливо.
Юна дівчина сумно подивилася на прохожих красунь, що мали стрункі литки, охайні нігті й бездоганний одяг, і подумала, що все це зовсім не гарантує їм Великого Кохання.
Бо Велике Кохання, як ви його називаєте, шановна Анно, виникає спонтанно й здебільшого, коли його не чекають, і не залежить від бездоганності зовнішнього вигляду тієї, що його шукає, і позбутися його неможливо, навіть якщо вона прагнутиме цього, із сумом констатував сусід Ані в літаку й зітхнув. Будь ласка, розповідайте далі.