Але це не той підхід, який застосовують державні органи, які прагнуть оптимізувати свої ресурси, розставляючи пріоритети в тому питанні, як будуть розподілятися кошти між різними службами та відомствами, чи будуть вони вкладені в матеріали, чи в персонал, щоб мати змогу ефективніше надавати власні послуги.
Великий депресивний розлад, тобто клінічна депресія, впливає в основному на психологічне здоровя пацієнта, але зачіпає також і решту його щоденної діяльності, бажання їсти та можливість спокійно спати. На жаль, цей вплив поширюється також на сімю, колег та друзів пацієнта.
Цілком нормально спостерігати зниження академічної чи трудової продуктивності, що при вищому рівні тяжкості розладу може призвести до втрати роботи, друзів і навіть партнера.
В даний час існують різні методи терапевтичного втручання від психотерапії до фармакологічних методів та електроконвульсивної терапії, коли відсутня адекватна реакція на медикаментозне лікування.
Кожен із цих видів втручання потребує роботи спеціалізованого персоналу, розробки стратегії лікування та центру, де воно буде здійснюватись, що додає витрат органам регулювання та влади. Але яка вартість депресії в країнах першого світу?
Відповідь саме на це питання шукали співробітники Інституту епідеміології, соціальної медицини та систем охорони здоровя, Ганноверська медична школа, Інститут загальної практики, Франкфуртський університет імені Гете, та Інститут загальної практики та сімейної медицини, Університет Фрідріха-Шиллера-Йєна (Німеччина), результати їх дослідження були опубліковані в науковому журналі Дослідження та лікування депресії (Depression Research and Treatment) [3].
У дослідженні брали участь сімдесят лікарів німецької мережі охорони здоровя, які провели переоцінку своїх пацієнтів з діагнозом депресії, повідомляючи про своє дослідження та попередньо отримуючи їх згоду на участь у ньому. У кінцевому підсумку в дослідженні взяли участь 626 пацієнтів, 75,7% жінки та 23,4% чоловіки, що вживали заходів у три підходи: у момент опитування про участь, через півроку та через рік.
Від кожного учасника було зібрано пять видів даних: отримані ліки, відвідування лікаря загальної практики, відвідування спеціаліста, отримана психотерапія та кількість випадків госпіталізації, як і вартість усіх цих пунктів, отримана зі стандартизованих таблиць, встановлених Федеральним управлінням статистики.
Результати показують, що середня сума на одного пацієнта з клінічною депресією становить 3813 євро на рік, без суттєвої різниці у вартості для чоловіків та жінок, хоча три четверті тих, хто брав участь у дослідженні, були жінки.
Макроекономічні показники у Німеччині передбачають щорічні витрати на пацієнтів з депресією у розмірі понад 15,6 млрд євро.
Сума, на думку авторів дослідження, є надмірною, незважаючи на те, що це найчастіший психологічний розлад серед пацієнтів, які приходять на консультацію до спеціаліста. Тому автори пропонують проводити більш масштабні втручання як у ранньому виявленні захворювання, так і в пошуку нових і кращих технік та методів терапії, за допомогою яких можна зменшити кількість консультацій, а особливо загальної вартості допомоги, яка необхідна пацієнтам з клінічною депресією.
Отримані результати все ж не повідомляють про те, чи коштує лікування депресії більше або менше, ніж лікування інших психічних чи навіть фізичних захворювань. Саме тому неможливо оцінити, чи є ці витрати надмірними для органів адміністрації, чи ні, та чи слід надавати їм пріоритет перед іншими захворюваннями через великі витрати.
Все вищесказане показує, що депресія не є незначною проблемою як через її наслідки для пацієнта, так і для його здоровя, а також з економічної точки зору.
Але для встановлення діагнозу та подальшого лікування в першу чергу слід відрізнити цей стан від інших явищ, яким теж притаманне почуття смутку, але які не переростають у клінічну депресію.
РОЗДІЛ 2. СКОРБОТА
Скорботою називають почуття смутку і погіршення настрою, що виникає як реакція на втрату близької людини. Це вважається нормальною фазою у людей, які мали емоційний звязок із померлим.
Одна з найбільших дискусій серед спеціалістів у галузі психічного здоровя, коли вони стикаються з реформою довідкового посібника з діагностики та лікування (D.S.M.¬V) [4], стосувалася вирішення проблеми скорботи.