Володимир Львович Єшкілєв - Унія стр 4.

Шрифт
Фон

 А це що таке? модник ткнув у гроно заштопаних дірочок.

 Ви хіба не бачили молі? гмикнув бородань. То така комашка, зіло маленька. І я скину аж тридцять грошей, хоча при всьому дворі ясновельможного не знайдеться й трьох гострооких, які б помітили такі нікчемні втрати. Навіть більше скину, цілих шість шостаків. Як для вашої милості.

 То цей несвіжий каптан коштує лише півталяра?

 Сили небесні є свідками, що ви таки вмієте торгуватися, шмигнув носом старий; відтак посміхнувся, показуючи втрати в зубних шерегах. До речі, мене кличуть Бенахом, до ваших послуг.

Якщо він мав надію, що знайомство відволіче покупця від ретельного вивчення товару, то мусив би визнати даремність своїх сподівань.

 О, ще одна дірка Й тут, де повстяна доточка, також А шкіряний кант пришитий пусто, модник обмацував камзол з виглядом знавця. Петлі прометані. Так у Парижі і Дрездені шиють хіба що для старих шкарбунів А дроти з еполетів лізуть, наче солома з хлопського ліжника Ним що, підлогу витирали? Я за це дрантя більше шістдесяти грошей не дам.

 Побійтеся Бога! схопився за бороду продавець. Я три дні тому за гірший, набагато гірший камзолик взяв з ливонця сотню апфельгрошенів, себто наших півтораків. А насправді цей коштує двадцять повноважних ортів, себто двісті грошей Жигимонтових. А якщо врахувати, що срібляки тепер не ті, як колись, то правдива ціна йому є чотири нові биті таляри6. Або ж два дукати. Й то як для вас.

 Які там дукати, нехристе, фиркнув модник. Ти з мене смієшся? Може свіжим він й коштував двадцять ортів, але тепер й трьох не дам.

 То не є розмова, милостивий кавалере, то суцільна ганьба.

 Ганьба за твоє матацтво7.

 Не гнівіть Бога.

 Ну то й на добре, модник крутнувся й вставив ліву у стремено.

Численні зморшки на обличчі бороданя раптом перегрупувалися.

 Хіба все впирається в гроші? старий кинув камзол під ноги, наче непотріб. Ви, мосцьпане, сьогодні придбаєте не камзол, ви придбаєте корисні поради щодо тутешніх заїжджих дворів, веселих дівчат та всього, що робиться в цьому місті. Як нині приїжджому й без підтримки, тобто сукурсу, це вийде в економію не десяти, не двадцяти, а цілої сотні ортів. Послухайте старого Бенаха, й ви не пожалкуєте.

 Тоді я придбаю у тебе цього камзола на ранок після першої ночі у тутешньому hotelі.

 Як скажете, знизав плечима бородань. Але ж я думав, що такому ясному панові є важливішими перспективні знайомства. Тим більше, що на весілля зібралися корисні люди зі всіх коронних земель, а також не менш корисні з Литви, з угрів, від німців і з Семиграддя. Я ж бачу по ваших очах, що ви готові поставити свою високу вченість на службу якомусь щедрому на золото дигнітарію8. Тому вам пасувало б зупинитися не в смердючнику, а в пристойному домі, де вас мали б за гостя, а не за дірявий гаман.

 Якщо ти порадиш щось ділове

 Бенах порадить вам ділове. В мене аж шість братів і кожний, повірте мені, при справі. Один знає все, що нині робиться в покоях ясновельможного. Другий тримає шинок, до якого ходять балакучі люди. Третій веде листування однієї вельми пенькної панни Я не втомив ласкавого пана?

 Ось, модник поклав у зморшкувату долоню Бенаха новісіньку срібну монетку. В рахунок цього камзола.

 Ну, звісно, всміхнувся крамар. Лише в рахунок камзола і ніяк інакше.

Ще три монети зникли у жмені старого, наче в тій легендарній шкіряній прірві, куди грошва сама лізе й звідки ніколи не вертається.

 Вам, ваша мосць, дуже пощастило й то двічі. Перший раз вам пощастило, бо ви приїхали сюди з сином старого Виговського. А другий раз із тим, що зустріли таку людину як я.

 А якби ти пояснив

 Весь до ваших послуг, ваша мосць. Молодий Виговський щойно призначений військовим писарем до козацького комісара Яцека Шемберга, що поїхав до Корсуня правити реєстровими і взяв з собою коронні дукати. Здоровенну скриню з дукатами, оковану двадцятьма грубими залізними смугами. Думаю, що сюди писар заїхав ненадовго. Можливо заради весілля, можливо аби вшанувати ясновельможного пана-князя, а можливо Все можливо в цьому доброму місті, але потім він рушить до Поля. За Шембергом закріпили такий край, де золото лежить під ногами. Треба лише нахилятися і брати. Чи ясно я все пояснюю?

 Ясніше не буває.

 Тому вам тепер вигідно йти в шинок «Під княжою корабелою», що на Вірменському кінці. Арель вас проведе. Там нині весело. Веселіше, навіть ніж на княжому дворі. Як будете там, зрозумієте. Якщо схочете пристати до тамтешньої компанії, придивіться до такого собі Яна Демковича, фіскала. Він вже шостий день живе в удови Скибицької, і щось мені підказує, що й ви у тім домі знайдете свій інтерес.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3