3. Забагато прислівників, дієприслівників
У канцелярських текстах часто трапляються слова діючий, що виконує, має, здійснюючи (вчинок), приймаючи (до уваги) і т. д. У невеликій кількості ці частини мови допустимі, і навіть потрібні, але їх нагромадження вважається яскравою ознакою канцелярщини.
4. Вживання пасивного стану та давноминулого часу
Зрозуміємо суть на прикладах.
Напевно, ви не раз чули вирази «було проведене прибирання», «постраждалим була надана медична допомога» і т. д. Замість цих виразів краще вживати активні дієслова «допомогли», «прибрали».
5. Відсутність займенників
Знеособленість у текстах дуже симптоматична та не випадкова. По-перше, тому що представники влади полюбляли приписувати собі чужі заслуги. По-друге, вони боялися покарання. Тому фрази на кшталт «Була проведена робота» дозволяли замаскувати виконавців.
Хух, я закінчила перераховувати типи канцеляризмів і поспішаю вас заспокоїти: не потрібно забивати собі голову філологічними визначеннями. Достатньо простого чуття. Якщо вам текст видається важким то повірте своєму відчуттю таким він і є!
Перевіримо?
«При наявності бажання можна багато зробити по поліпшенню умов праці».
«Нами було проведено ряд заходів з благоустрою прибудинкової території».
«Поліклініка для обслуговування дитячого населення».
«Обережно! Можливе падіння снігових мас! Опади у вигляді дощу та снігу».
«Овладение ребенком родным языком».
«Родители, которые не занимаются надлежащим образом воспитанием своих детей».
Як відчуття? Збагнули, про що йдеться?
Переглядаючи книгу «Код бестселера», я натрапила на фразу: «Проаналізувавши нашу колекцію (бестселерів) на предмет дієслів» Все: я тут же втратила інтерес до цього «дослідження». Тому що ті, хто сам пише такі важкі конструкції, не здатні адекватно проаналізувати текст.
У журналістів навіть є жарт щодо авторів, які полюбляють такий стиль: «згідно чинного законодавства я спас Родіну».
Якщо хтось з читачів моєї книги досі не зрозумів, у чому проблема канцеляриту, то таким людям не варто не те що писати тексти для масового оприлюднення, але й бути серед тих, хто приймає на роботу копірайтерів.
Певна, ви з іншої категорії: не дуже зрозуміли про що йдеться, але на рівні відчуття здатні відрізнити «казенний» текст. І цього достатньо йдіть за відчуттям!
Це не означає, що вищезгадані слова повинні повністю зникнути з ваших текстів. Але є велика різниця між одноразовим використанням за конкретної потреби і перенасиченням. Така ж, як між додаванням дрібки солі та пересоленням.
Четверта проблема: банальністьІ серед людей більше копій, ніж оригіналів.
Пабло Пікассо,іспанських художникДві попередні проблеми штампи та канцелярит стосувалися кожного конкретного речення. Тоді як банальність, або, іншими словами, передбачуваність та заїждженість, стосується всього тексту та навіть персонажу взагалі.
Банальність невіддільна частина нашого буття. Більшість прожитих днів ми не можемо пригадати саме тому, що вони були банальними (повторюваними ніби за шаблонами, рядовими, звичними). Це нас дратує та розчаровує.
Таке саме враження на нас справляють і банальні тексти. Навіть якщо ми їх дочитуємо до кінця, зразу забуваємо, про що йшлося. Та більшість таких текстів ми полишаємо у той момент, коли усвідомлюємо їхню пересічність.
Легкість доступу до розповсюдження через мережу інтернет призвела до того, що множиться кількість текстів, які ніхто ніколи не читає. Засмічення текстами-пустушками інформаційного простору подібне до розповзання смітникових полігонів настільки ж бездумне та небезпечне.
Прес-служби політичних структур вимушені регулярно видавати «на-гора» певну кількість матеріалів, наче відпрацьовуючи якусь виробничу норму. Але кількість текстів не означає потрапляння до мейнстриму.
Хто з вас читав книжки Дональда Трампа «Як стати багатим?», «Думай як мільярдер», «Думай як чемпіон», «Трамп ніколи не здається», «Колишня велич Америки». Не читали? Навіть коли Трамп став президентом, інтерес до його книжок залишився помірним. Певна кількість людей реагують на прізвище автора, але, якщо навіть дочитують опус до кінця, не радять його іншим. Тому що написане у його книгах переказ інформації, яку вже неодноразово тиражували численні книги з маркетингу та психології.