«Перебувши перший академічний рік своєї науки в Лейпцигу, згадувала пізніше Олена Пчілка, М. Лисенко вертався літом 1868 р. в Україну, власне, на Полтавщину Спинившись у Києві, Микола Віталійович довідався, що власне того дня має бути в його друзів урочистість: одруження Петра Косача з сестрою М. Драгоманова, себто зо мною. Велика, невимовна була наша радість, коли ми впізнали у молодому, галантному гостеві з темною борідкою, що спинився перед нашою оселею, Миколу Лисенка! Другого дня він поїхав до своєї нареченої, а через якийсь тиждень, того ж липня 1868 року, й сам повінчався з своєю нареченою Ольгою Олександрівною Деконор».