Щойно стемніло, двері лісникового житла позапирали на ковані засуви. Усі зібралися за столом. Розмова за вечерею точилася жвава, лісник устиг повідати чимало цікавих історій зі свого життя-буття, коли раптом його розповідь, присмачену простодушним гумором, перервав уривистий свист, що пролунав у темряві за вікном. Тривожно завив один зі сторожових псів, потому все стихло.
Не здивуюсь, якщо неподалік швендяє той, хто спокійно запускає лапу в чужу кишеню, сторожко зауважив лісник. Волоцюги неодноразово намагались увірватися в наш дім, попри те що ми з дружиною небагаті й часом у зимові холоди ділилися з ними чим могли
Розбійники не знають, що існує вдячність! мовив сер Аллан.
Меріон мимоволі здригнулась, і Робін це відразу помітив. Її страх не сховався і від Ґілберта Геда. Він з усмішкою промовив:
Не хвилюйтеся, шляхетна пані. Не було ще випадку, щоби наші луки не захистили жінок
Його перервав оглушливий стукіт у двері.
Собаки, що мирно дрімали біля вогню, схопилися з несамовитим гавкотом; лісник, лицар і Робін поквапилися до входу, а Меріон пригорнулася до Марґарет.
Ану, тихіше там! гримнув господар. Хто це о такій порі безцеремонно грюкає в мої двері?
У відповідь почулися сильніші удари. Ґілберт спитав іще раз, але через надсадний гавкіт собак не розчув відповіді. Нарешті з-за дверей долинув гучний голос:
Відчиняй, ліснику, заради Бога!
Хто ви є?
Двоє ченців з ордену святого Бенедикта.
Звідки і куди прямуєте?
Ідемо з нашого абатства4 в Лінтоні у Менсфілд-Вудгауз. Ми заблукали і помираємо з голоду Та вгамуй нарешті своїх скажених псів!..
Лісник одігнав собак, проте досі зволікав, не відмикаючи.
Ченцю, нарешті мовив він, щось твій голос не скидається на голос покірного слуги Господнього, який зрікся всіх мирських справ. Як мені переконатися, що ти не брешеш?
Дідько тебе забирай! нетерплячий голос за дверима трохи присмирів: Одчини, дурню, та поглянь на нас!
Ґілберт недовірливо прискалив око.
Відчини нам заради Бога, благаю тебе, чоловіче добрий, все, що каже мій брат, суща правда, присягаюся мощами нашого святого покровителя. Я вже застарий, щоби брати гріх на душу почувся інший голос.
Гаразд! голосно гукнув Ґілберт. Нас тут четверо зі зброєю, ми дамо собі раду. Я відімкну, а мій слуга тим часом візьме собак на швору5. Якщо ви нас дурите він миттєво спустить їх на вас.
4
Щойно двері прочинилися, хтось знадвору штовхнув їх з усієї сили, і поріг переступив дебелий чернець-здоровань у чорній рясі, підперезаний конопляним очкуром6. Він спирався на вузлувату деренову патерицю, радше ломаку; на пасі висіла точена деревяна вервиця7 з кісточками, майже як слива завбільшки. Через плече здорованя боязко позирав старий, убраний так само.
Ліснику, бачу, ти припас доброго харчу до вечері! втішно гукнув чернець-здоровань, безцеремонно присуваючись до вогнища. Дозволь, я почну трапезувати, не чекаючи на твоє любязне запрошення, бо чую, що мій зголоднілий живіт уже присох до хребта, а проти вчорашнього я, здається, схуд на добру половину.
І ви даруйте мені, Божі подорожани, що не поспішав одчиняти вам, відповів Ґілберт, жестами запрошуючи всіх присутніх повернутися до столу. Знаєте, обережність
Перш ніж узятися до їжі, старий чернець звали його брат Елдред, хрестячись однією рукою, пробелькотів коротку молитву. Тим часом його товариш, не гаючи часу, впявся зубами вже в другий шматок смаженої оленини і водночас пожадливо ковтнув із кухля ель.
Обережність нині на часі, промимрив він, відсапуючись і поглядаючи на лісника. Нелюдами-волоцюгами в окрузі аж кишить, їх тут як тих бліх на сіннику. Щонайбільше півгодини тому двоє таких мерзотників напали на нас. Присягаюся вороном святого Бенедикта! Я ледь не віддзвонив обідню патерицею їм по ребрах, коли враз почувся пронизливий розбійницький свист Зайшлися гавкотом собаки, лиходії відступились, а ми, дякувати Богові, знайшли ваш хлібосольний дім.
Промовивши це, чернець знову наповнив кухоль по самі вінця і з маху його видудлив.
Гарний у тебе собачка, хазяїне! здоровань нахилився: хотів погладити вовкодава, але той, не відповідаючи на чернечу ласку, відвернувся, глухо загарчав і одним стрибком знову опинився біля дверей.