Марк Виктор Хансен - Курячий бульйон для душі. 101 історія про кохання стр 27.

Обмірковуючи його обнадійливі слова, я досі мала серйозні сумніви щодо своїх перспектив, особливо мене лякав мій діагноз СМР.

Під час наступної телефонної розмови з Джоном я розповіла йому, що планую зі своєю дочкою Джеймі відвідати Клірвотер20 і Діснейворлд.

 Повідом мене, коли все вирішиш остаточно, і я допоможу з бронюванням. Думаю, я знайду вільний день, щоб повечеряти з тобою і Джеймі, запропонував він.

Кілька місяців по тому ми з Джеймі чекали на Джона в готелі у Діснейворлді. За кілька місяців телефонних розмов Джеймі і Джон зблизилися і з нетерпінням очікували зустрічі. Джеймі розуміла мої переживання через те, що Джон уперше побачить мою інвалідність. Коли він зателефонував і сказав, що вже у вестибюлі, я попросила доньку на кілька хвилин лишити мене з Джоном наодинці і залишила свого ціпка в номері.

Від думки про те, що побачу Джона, я одночасно і хвилювалася, і боялася. Розмови про інвалідність відрізняються від побаченого на власні очі. Чи змінить він свою думку про мене, побачивши мене?

Двері ліфта відчинилися і спалахнуло яскраве світло. Джон сфотографував мене. Окрім шоку на моєму обличчі, на світлині була наче нормальна жінка з темно-каштановим волоссям, у чорних капрі21 та стильній сорочці з візерунком.

Я захоплено розглядала Джона: трохи рідке волосся, ставне тіло, мерехтливі блакитні очі, чорні штани, біла сорочка і його палиця, бо в Джона також СМР. Ми сіли на диван, уперше поглянули одне одному у вічі та обійнялися. Я вдихала тонкий аромат його одеколону, і мене наче огорнуло його теплом.

Після поїздки до Флориди наші телефонні розмови перетворилися на пятигодинний марафон, по кілька разів на день, щодня. Наша дружба розвинулася у щось значно глибше і дуже складне. Джон був майже на чотирнадцять років старшим від мене і, крім СМР, мав інші серйозні проблеми зі здоровям. У мене ж СМР та інсулінозалежний діабет. Ми обговорили ситуацію, у якій наші почуття були проти реальності.

У 2008 році я стала місіс Джон Кроуфорд і переїхала в Джексонвілл22. Ми живемо багатим і незвичним життям. Реальність переслідує нас, але все дивовижне, що ми переживаємо, того варте.

20

Інше «завжди»

Я сиділа за своїм робочим столом на третьому поверсі нашого офісу. Стіл був укритий рекламними матеріалами й документами, які потребували моєї уваги (я заступник директора зі звязків із громадськістю нашої великої конфесії). Тепер у моєму житті було дві нові ролі вдова і фахівець зі звязків із громадськістю.

Смерть мого чоловіка від раку після чотирнадцяти років місіонерської служби на Карибах безумовно змінила напрям мого життя. Молодший син закінчував середню школу, тож я жила та працювала в Атланті, а це було дуже далеко від нашої місіонерської організації і відрізнялося від простого життя на прекрасному острові Гренада23!

Я зосереджено вивчала свій останній проект, коли мене перервала секретарка одного з відділів, яка ввійшла в кабінет і поклала мені на стіл резюме.

 Тебе це зацікавить, посміхнулася вона. Наш новачок удівець!

Узагалі-то, я чемна людина, але тут розсердилася. Мене дратувала цікавість людей до моєї «самотності». Мені було сорок сім, і я думала, десь у підсвідомості, що не буду завжди одна. У мене був чудовий шлюб, і я вважала, що «колись» знову відчую таке задоволення. Але ж не зараз!

Я відкрила теку, роздумуючи, до яких новинних сайтів надіслати прес-реліз, який підготую, і подивилася на резюме. Що? До Джорджії з Оклахоми приїхав Ед Онлі, пятдесят один рік і шестеро дітей!

Цей точно не підходить! Що собі думала моя подруга? У мене є троє синів, старших один від одного на чотири роки.

Протягом наступних двох тижнів я виконувала свій професійний обовязок. Я організувала співбесіду із «вдівцем», надіслала до агентств його неймовірну історію роботи, зазначивши, що він покинув свою місіонерську діяльність, аби приєднатися до нас. Визнаю, я була справді вражена його віргінським акцентом, який він не втратив, створюючи громадські центри служінь, медклініки й ценри для священиків у Міссісіпі, Арканзасі й Оклахомі. Він хотів робити те саме в Джорджії, і я підбадьорювала його.