Ви, як я зрозумів, щойно отримали свіжу інформацію? Зорана зацікавила пауза. А проповідей він за своє життя наслухався. Предвічний Велудуман тому свідок.
Можливо.
Це якимось чином стосується ящерів-пасажирів?
Прошу вибачення, командоре. Я звяжуся з вами за годину. Тихий мелодійний сигнал. Наче обірване далеке сопрано. Тарасваті вимкнула комунікатор.
«І хто ж, питаємо, командир на цьому грьобаному кориті?» вкотре задав собі сакраментальне питання Зоран.
Він раптом зрозумів, що не здивувався б, якби Тарасваті сказала, що вже давно знає про нову місію «Айн-Софу». Командору зробилося самотньо й незатишно серед претензійних інтерєрів Першого посту. Цей настрій в останні дні навідував його все частіше. Він викликав Вольска.
Коли той перетнув мембрану рубки, голографічна панель знову була увімкненою. Але в її тривимірних надрах вже не жовтів диск Фаренго. Там, немов здоровенний апельсин, сяяла Мати Зірок.
Капітан-командоре, за вашим наказом лейтенант-дослідник Вольск почав ксенобіолог.
Довільно, Зоран кивнув у бік панелі. Познайомся, Алексе. Наша нова ціль.
Це ж не Ахернар.
Ні, лейтенанте, не Ахернар. Це Пратара. Чув про таку?
Авжеж, Вольск обійшов навколо панелі, немов намагаючись оглянути «апельсин» з усіх боків. Найстарша зірка нашої зони. Й, здається, найшвидша.
Отож-бо. Гіпершвидка зірочка. Рідкісний галактичний антикваріат, перший офіцер «Айн-Софу» вказав на крісло, котре щойно вилізло з підлоги і розкрилось, наче хижа квітка в очікуванні легковажної комахи. Сідай, Алексе.
І що ми там загубили?
Там вморожено в кригу один із тих легендарних порталів, що ними Повзучі мандрували Галактикою. Є припущення, що ті слимачки, котрих Повзучі припахали створювати червоточини, не здохли, а лише похропують у кризі. Ящери сподіваються їх розбудити.
Круто.
Ще б пак! командор розкоркував пляшку з дорогоцінним земним напоєм. Так круто, що на тверезу голову й не сприймається Ми тепер, Алексе, у Ґорми на побігеньках. Повеземо ящірок до Пратари. Або ж куди вони скажуть.
Ми військові
Так-так. Повчи мене, примружився Зоран. Повчи старого пса Всі мене вчать. Усі такі мудрі. І ти, і наша високородна Вей. А Преподобна яка мудра. Ціла навала мудрості на одного простого і невченого солдата.
Вибачте.
Ти певно забув: ми на «ти».
Вибач.
Отак краще Я ж не проти наказів, брате, Зоран налив і прирівняв кількість напою у склянках. Офіцер Імперії не може бути проти наказів. Ти ж розумієш Але ж ми Ми, військові, тепер зовсім поза грою. Зовсім Рептилоїди, жриці Я знаю, що ти скажеш. Ти скажеш, що імператорові видніше. Так? От, бачиш А отець-командир тобі скаже, що нами тепер править не брат наш Теслен. Нами править Її Величність Преподобна імператриця Сайкс.
Я помиляюсь? Не чую?
Я не лізу до політики, звертання «брате» сьогодні не розчулило, а радше насторожило Вольска. З командором щось відбувалось. Щось його гризло зсередини. І природа цієї гризоти непокоїла ксенобіолога.
Не лізь, не лізь, брате, хто ж проти Але невдовзі дуже-дуже скоро політика сама залізе до тебе. Та що я кажу: вже залізла. Де тепер твоя Шерма?
Моя?
Твоя. Ти ж все ще її кохаєш.
Я б
Кохаєш, брате. Я знаю. Сниться вона тобі Зоран підніс склянку до рівня очей, примружився на світло, що виблискувало крізь рідину. Давай випємо за любов. За істинне цілковите земне кохання. Щоб тривало!
Хай буде так.
До дна, не забув нагадати далекий нащадок балканських словян перед тим, як спорожнити склянку.
Вольск вкотре подивувався незвичному відчуттю одночасно пекучого і животворного струму у стравоході. Жодний інший напій не дарував такого поєднання.
«Ефект натурального продукту», припустив ксенобіолог, відправляючи склянку до утилізатора.
Йому здалось, що погляд Зорана спрямовано повз брата-Стража, повз панель, повз тривимірне зображення Матері Зірок, повз рубку. Повз цілу систему Таліс. Що дивиться капітан-командор у те заповідане й невидиме іншим, де справжні воїни Імперії відчувають твердий ґрунт під ногами.
Ґвен Вей здивувалась, побачивши у щілині між розсувними панелями живу комаху. Подібна до крихітної сріблястої рибки, та спритно побігла стіною. Тріпотіння її довгих вусиків здалось баронесі кумедним.