Всего за 209 руб. Купить полную версию
Хто там?
Через секунду мама була вже в передній.
Арсен?! Чого так рано?
У нас скасували останні три уроки, сказав він, не замислюючись.
Правда? Чи подзвонити класній керівничці?
Ну, подзвони, він починав нервуватися. Усе йшло не так, як було задумано. Час спливав. А ще ж так багато треба зробити до вечора. До Асамблеї.
У дверях кухні зявився похмурий батько. Теж не поїхав на роботу. Цікаво, чому.
Я перепрошую, мені треба дещо
Він зайшов у свою кімнату й завмер на порозі. Там, де вранці стояв монітор, тепер блищала чисто витерта стільниця.
Арсен нахилився. Системного блока теж не було. Під столом ще не встигли прибрати там сірими клубочками лежав пил.
Нам треба серйозно поговорити, почав батько в нього за спиною. Це, звісно, надзвичайний захід Але в нас не було іншого виходу.
Де мій компютер?!
Ми його продали, сказала мама, і відразу чомусь стало ясно, що вона не бреше.
У Арсена потемніло в очах. Його диск. Його жорсткий диск. Він ніколи не зберігав паролів Наче відчував. Але його файли Його програми
Ви відформатували диск? запитав він пошепки.
Покупець сказав, що відформатує сам. Що там у тебе? Іграшки?
Без паніки, сказав собі Арсен. Дані по собаках у мене на флешці. Особистість Міністра зберігається на сервері гри. Імовірність, що той, хто принагідно купив старий комп, зрозуміє, що саме попало йому в руки украй мала. Проте існує.
Слухайте, Арсен облизнув губи. Ще не пізно. Поверніть його. Якщо треба, я доплачу, він аж зрадів з правильної ідеї. Мені потрібний мій компютер. Ви не розумієте, що ви зробили.
Ні, ми розуміємо, батько дивився повз нього. Ти божеволієш. Є тільки один спосіб зіскочити з цієї голки кинути зразу!
Батько раптом ступнув уперед і взяв Арсена за плечі:
Послухай, синку. Так багато гарного в житті. Кіно, книжки, дівчата Ковзанка Хочеш, на ці канікули поїдемо в Париж? Я забронював готель на нас трьох. Ти ж хотів у Париж?
Арсен вивільнився:
Мені потрібний мій комп. Терміново.
Ти його не одержиш, батько жестом зупинив маму, котра хотіла щось сказати. Це наше останнє слово.
Телефон клієнта?
Що?
Телефон того, хто купив мою машину?!
Арсене
Що ви зробили! він зрозумів, що втрачає владу над ситуацією цілком і остаточно. Що ви
Він кинувся до дверей. Батько спробував його втримати, Арсен вирвався з несподіваною силою. Мати відсахнулася.
Ти бачиш?! закричав батько. Ти бачиш, що з ним діється! Він несамовитий!
Арсен схопив з вішалки свою куртку.
Арсенію, стій! Ти нікуди не підеш!
Я піду! тепер він верещав, мов дитина. Я піду! І ви одержите, що хотіли!
Стій!
Батько був сильніший, проте він не уявляв собі Арсенової рішучості. Чотирнадцятилітній підліток, доведений до розпачу, може стати сильним, як загнаний у кут пацюк. Арсен вирвався, обірвавши застібку на куртці, і вилетів на сходовий майданчик.
Батько не став його доганяти.
* * *Надворі йшов сніг. Од вітру зразу ж навернулися сльози. Арсен біг, на ходу марно застібаючи куртку, намагаючись себе переконати, що не плаче, просто вітер і сніжинки бють в очі. За кого вони його мають за дебіла? За шмаркате маля?
Блискавка на куртці зламалася. Були ще кнопки, якими Арсен давно не користувався металеві блямби, тугі й незручні. Зрештою, зійде й так. Не вмирати ж од запалення легенів батькам на зло?
Незабаром він засапався й перейшов на крок. Він давно не бігав, не грав у футбол і не катався на велосипеді тут батьки мали рацію. Фізична сила витрачалася швидко, однак душевна рівновага, здається, помалу відновлювалася.
Він заклацнув на куртці всі кнопки від зусиль подушечки пальців аж почервоніли. Треба знайти Інтернет-кафе. Якнайдалі від дому. Щоб батьки не могли його знайти.
Отямившись, він витяг з кишені мобільник і вимкнув. При думці, як батьки його шукатимуть, дзвонитимуть і чутимуть «абонент недоступний», йому на секунду стало їх шкода. Та тільки на секунду.
Вони ж такі самі, подумав Арсен з люттю. Мама зі своїми френдами, тато зі своїм телевізором. Жодне не грає за правилами, описаними в журналі «Сімя та школа» за тисяча девятсот шкопирнадцятий рік. Арсен для них персонаж казковий, «син» узагалі. «Син повинен», «син мусить». Жодному з них і на думку не спаде поставити себе на Арсенове місце, хоч у такий простий спосіб побачити в ньому особистість!