Той побіг до дверей.
Можеш не казати, Ісусе! Я і так знаю, у мене у Раю є агенти! запально кинув Сатана, задітий за живе.
Ісус щиро розреготався, налив два келиха вина.
Прошу, Сатано! Знаю Я твоїх агентів! Перекажи Фобосу, що, якщо ще раз сунеться у Рай без дозволу, присоромлю його перед Вищим Янгольством, позриваю з нього маскуючі оболонки, витівник! Ісус відпив вина.
А Фобосу байдуже! Чхати він хотів на Вище Янгольство, Ти ж знаєш, Ісусе, Сатана розкурив сигару, випустив сизо-блакитний дим через ніздрі, та я і без Твоєї відповіді знаю: Рай затіває якусь місію по спасінню Землі, а саме моєї дівчинки для виконання такої почесної справи і не вистачало! До речі, Світле Янгольство памятає, хто Володар Землі, чи мені нагадати?
Ісус помітив в очах Сатани лють і погано приховану образу.
Ти втратив слона, Ісус зробив хід пішаком, у тебе непевна позиція.
Непевна? Я так не гадаю, Сатана пересунув ферзя.
Ісус задумався.
Що стосується місії, то вона буде виконана людьми у крайньому випадку. Світле Янгольство не втручається у справи Землі, не претендує на твої володіння поки що
Це втішає, і Сатана скривив вуста у глузливій усмішці, моя дівчинка належить до еліти людства, я правильно зрозумів, Ісусе?
Син Божий відкусив від великого червоного яблука, пильно поглянув Сатані в очі.
Правильно. В її підсвідомості Я зміг виявити інформацію лише про сім останніх існувань, більшість перевтілень закодована, код дуже складний, розумієш?
Розумію, це означає
Це означає, що мріяти про неї ти можеш, та між вами глибока прірва! Вона належить світу Світла, а ти Мороку! А ти дозволив собі кричати про грішну любов до неї на все Небо! Після пригоди з Ричардом їй лише бракувало твого нахабного освідчення, Сатано! Перелякав її! суворо виказав Сатані Ісус.
Проте Ти втішив! роздратовано кинув Люцифер.
Так, втішив і подарував їй Хрест.
Запанувала напружена тиша.
До речі, коли я, безсоромний придурок, волав про кохання до неї, було дуже смішно?
Та ні, не дуже. Нижчі Янголи виглядали здивованими, а Вищі, гадаю, розважилися.
Так, чим вище істота, тим краще у неї з гумором, зажурившись, зітхнув Сатана і запихкав сигарою, ось, Ти, Ісусе, розтлумачив мені, як недорозвиненому, що я зі світу Мороку, а вона Світла. Та що вдієш? Зрозумій, я закохався! Це щось страшне, Ісусе! С тих пір, як побачив її, відчуваю гостре лезо ножа у серці Булгаков розумівся на коханні: «Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих!». Якби ж вона вразила нас обох!
Сатана перехилив келих і заплющив очі.
А що Ти думаєш про неї, Ісусе?
Син Божий, розглядаючи яблуко у своїй руці, поринув у далекі спогади. Здавалося, Він не почув запитання.
Я думаю, Люцифере, що зустрічав її у своєму земному житті, сумно промовив Ісус.
Ти певен? прошелестів вустами Сатана.
Так.
Сатана раптом занервував, налив Спасителю і собі вина і, ніби щось прораховуючи, примружив очі.
Твій хід, нагадав Ісус.
А! махнув рукою Сатана, він втратив інтерес до партії.
У чому річ, Люцифере? Так ми будемо грати до Страшного Суду! обурився Ісус.
Ти знаєш, у чому річ! Чому вона така шляхетна і гарна? А який особливий відтінок має її душа, помітив? натхненно прошепотів Сатана. Ці її фантастичні фіолетові очі Вони вбирають безмежжя Всесвіту, чи мені здалося?
Вбирають, а її душа надзвичайно тендітного рожевого відтінку Виникає потреба її захищати, щиро промовив Ісус.
Так, я ледь не збожеволів від приголомшення, коли її Сяючу беззахисність потягло у ту кляту дірку! розхвилювався: Отвечаю, если бы это случилось, у меня бы крышу сорвало полностью! Удивляюсь, как мы успели с Тобой ее выхватить, Спаситель
Не удивляйся, Сатана. Не хуже тебя разбираюсь в ценности души и красоты. Я всегда буду рядом с ней, всегда буду защищать ее и, прежде всего, от нечистой силы. і Спаситель кинув на Люцифера твердий, вольовий погляд.
Сатана встав, заметушився по вітальні, розкурив сигару, знову сів.
Дякую за відвертість, Лицарю Світла і Любові!
Не варто, Лицарю Мороку і Жаху! озвався Ісус.
Стосунки між Спасителем і Люцифером були складними, але щирими. Протиріччя у поглядах то поєднували їх, то розєднували. Вони були супротивниками, що поважали один в одному силу та розум.