Чекаючи на Тебе, я занудьгував, тож вирішив облетіти свої володіння. Сьогодні Кровоспад напрочуд кровоповний, Люцифер кинув сумний погляд на свій витвір, холодний сірий граніт і червона жива кров! Парує Справжня краса породжується з поєднання протиріч, згоден?
Ти знаєш, що твій шедевр завжди вражає Мене до глибини душі, та Я вважаю його найстрашнішим жахом Всесвіту, не красою! Мене від нього нудить, Мені болять його голоси, у нас з тобою різні уявлення про красу, Люцифере! з тугою заперечив Ісус.
Не такі вже й різні, втомила мене ця грізна краса, давно втомила! Та що вдієш? На грішників Кровоспад призводить неабияке враження Ха! Кривавий запропонував особливій покиді надсилати перед смертю сни з видом на цей бурхливий жах з запрошенням у Пекло! Як Тобі цей безкоштовний квиток у нове «чудове» життя? Сатана сплюнув у ріку, поглянув на Ісуса: Та Ти ж наскрізь промок під сльозним дощем! Покидьки, вони забруднили Твій білий одяг огидними сльозами! І як вони завжди відчувають Твою присутність у Пеклі? Сатана владно огледівся і лютим звіром заволав на все Пекло: Злодії, пізно моросити сльозним дощем! Вгамуйтеся, не то підвищу температуру!!!
Дощ припинився в єдину мить.
Люцифере, не дуркуй! Заради Творця, поки Я у тебе, дай їм перепочити!
Як завжди, просиш за цей мерзенний бруд, дивак Ісусе Добре, зітхнув Сатана і загорлав: Во імя Отця і Сина на деякий час дарую вам спокій! І щоб не було свавілля і гидот, не то передумаю!
Звідусіль почулися зітхання від полегшення. Ісус посміхнувся Люциферу.
Ходімо у замок, жартівнику! і Сатана усміхнувся.
Ти про що?
Про неї, мою дівчинку, пояснив Люцифер і ледь натиснув на гранітну цеглину ногою. Як прикро Ти вразив своїх пречистих наречених! Вони обрали Тебе, а Ти на їх очах
Обрав її і з задоволенням лишив би у Раю, подалі від тебе! Та на ній призначення, Ісус відверто поглянув Сатані в очі, що спалахнули раптовим гнівом.
Он як! Призначення! невдоволено буркнув Сатана.
Перед Ними відчинилася ляда, з неї висунувся ліфт.
У який стиль?
Бароко, кинув Ісус.
Увійшли у ліфт, спустилися на поверх, де панував «бароко».
Замок мав триста поверхів, та він був лише видимою вершиною пекельного айсберга. У високій скелі-острові, прикрашеній замком, було безліч приміщень: апартаменти Вищого Чорного Янгольства, пекельна канцелярія, розкішна, безцінна бібліотека Сатани, окремі камери для відомих грішників, різноманітні лабораторії для дослідів геніальних вчених-негідників, казарми для солдатів Смерті, сховища скарбів, комірчини продуктів, винні погреба і ще багато чого. З черева скелі по таємничих ходах можна було потрапити у нижчі прошарки Пекла, у найстрашніші його закутки.
Резиденція Сатани розміщувалася на десяти верхніх поверхах замку, вражала розкошами, затишком і витонченим смаком: господар не любив зайвих речей. Кожний з десяти поверхів був витриманий у певному класичному стилі.
Тільки-но Ісус з Сатаною увійшли у розгогулений, роззолочений хол, як почулося гучне чітке привітання вартового:
Хай живе Ісус Христос! Хайль Герр Люц!
Бритоголовий юнак з мужніми рисами чистокровного арійця виструнчився, брязнув підборами до блиску начищених чобіт і чітко викинув вперед руку.
Хайль, і не кричи нам у самі вуха, як різаний, не глухі, недбало пояснив Сатана.
Поки йшли по коридору, разів десять пролунало «хайль».
Останнього разу, як Я у тебе був, твої вартові красувалися у формі, здається, американських піхотинців. А зараз у формі «СС», чому?
А біс їх зна, моїх бритоголових янголів Смерті? Вчора підходе до мене Фріц і просить дозволу знову одягнути форму «СС», мовляв, їм це більше до вподоби. Я дозволив, яка мені різниця! Аби старанно виконували свої обовязки! Краще поясни мені, Перший Лицарю Світла, чому моя дівчинка лишилася на самоті з негідником Ричардом? Де були Твої очі?
Мої очі були на нараді Вищого Світлого Янгольства, Сатано! Здається, неприємна необхідність звітувати один одному не обходить наші з тобою стосунки, та, якщо хочеш знати, Я не вважаю Ричарда негідником, він заслуговує на співчуття, тому Я вирішив, що йому краще змінити обстановку. Сподіваюся, на Дерміді у нього не буде багато часу на болючі спогади про Олену. Що вдієш? На Нижчому рівні інколи трапляються помилки, з рештою, це сито!