Бачила б ти себе! Якими неземними кольорами виграє твоя душа! Ясно, чому Сатана здурів на якусь мить! А тобі не раджу від нього дуріти, мила подруго! Маргарита навіть підвищила голос і посуворішала.
Між тим куля ледь здригнулася, люк зачинився, щось начебто писнуло, і в Олени склалося враження, що їх космічний корабель всмоктало велетенське чудовисько.
Чому мені здається, що ми просуваємося у чиємусь шлунку?
Тому, що нас всмоктав потужний космічний шлях, летимо!
А за яким принципом?
Завершимо розмову про Сатану, поясню, пообіцяла Маргарита вчительським голосом.
А ще вчора ти жалкувала, що ми згаяли час на розмову про нього!
Душа Олени розуміла, що Маргарита зичить їй добра, але такий повчальний, суворий тон їй не сподобався: вона не любила відчувати себе дівчинкою для побиття.
Вчора було вчора, а сьогодні і Маргарита знову прискіпливо вдивилася у душу подруги, гадаєш, я не помітила, що Сатана жбурнув у твою душу сімя спокуси? Якщо твої найжіночніші клітини суті зіллються з його бісовим сімям, у твоїй душі почне зростати зародок грішного кохання від Сатани. І цей зародок, люба, висмокче з тебе і серце, і розум, і душу! Повір мені, на світі багато жінок з душами, вагітними від любові до Сатани! Бідолашні геть подуріли від туги за ним, а йому до них байдуже, сміється над ними, кидає їх в обійми розпусти!
Душа Олени сумно здихнула.
Раніше, Маргарито, ти захоплювалася вишиванням, а зараз, здається, захопилася біологією. Про запліднення жіночих душ бісовим сімям чую вперше, роздумливо промовила Оленчина суть.
А тебе неможливо було примусити вишивати, ти все втікала, щоб днинами гасати по клумбах садку вершки на Дон Жуанові! пригадала Маргарита.
Вишивання ненавиджу, зізналась душа Олени. Мій нещасний Дон Жуан! Який був красень-кінь, я так любила його! Як він, бідолашний, брикався, іржав, коли його конфісковували революційні кровожери на мясо! У мене душа обливалася кровю
Так, люба, ми з тобою пережили страшні, жорстокі часи, Маргарита важко зітхнула. А спільне горе поєднує, дуже поєднує! Але ми відволіклись. Я ще не все сказала тобі про Сатану. По-перше, йому немає рівних у спокусі жінок, а по-друге, він читає думки людини так вільно, як розкриту книгу. Сатана знавець людської душі і її долі. В певній мірі такі здібності властиві всім Вищим Янголам, і Білим, і Чорним В тому ж таки Пеклі є такий геній Фобос, хоча про нього краще не треба
«Фобос» в перекладі з грецької «страх»?
Так, його особистість цілком відповідає імені, що він носить. Слава Богу, порядні жінки його не цікавлять, лише повії, і то для побиття. На твоє щастя, тобою він не захопиться!
Слава Богу! і душа Олени перехрестилася. Цей Фобос просто Звір!
Знову відволіклись, невдоволено зауважила Маргарита і повела далі, по-третє, Сатана шалено багатий! Знаєш, що буде, як ти повернешся на Землю? Маргарита лукаво поглянула на заінтриговану душу подруги.
Що? душа дівчини подалася вперед.
Він зявиться на твої очі з чорними трояндами, звісно, негідник, весь у чорному, подарує тобі коштовності, закидає грішми!
Чому ти так у цьому впевнена? А я не прийму від нього ні коштовностей, ні грошей! Я не повія! горда душа Олени виглядала королевою.
Маргарита щиро розреготалася.
Та він же Сатана! Зробить це у такий шляхетний спосіб, що ти не зможеш відмовитися. До речі, аби ти була повією, він би тобою не зацікавився.
Яка ти розумна, Маргарито! Може порадиш, що мені робити?! аж закричала Оленчина суть.
Не кричи, аж вуха позакладало! скривилася та. Добре тобі без тіла, не відчуваєш ніякого дискомфорту від польоту, а я при тілі, дихати важко, а ти кричиш
Пробач, люба. Це перевантаження наслідок швидкості польоту? А яка наша швидкість?
Десь близько дванадцяти швидкостей світла, буденно відповіла Маргарита.
Що?! Та хіба це можливо?! в остовпінні скрикнула душа Олени.
Та що ж це таке? Я ж просила, не кричи, заблагала Маргарита, в Раю ніхто не кричить
Але ж, подруго, ти приголомшила мене, прошепотіла, ніщо не пересувається швидше світла, це ж начебто доведено вченими.
Начебто доведено! Саме так! Шлях розвитку земної фізики заперечення попереднього заперечення! поважно промовила Маргарита, ще й тикнула вказівним пальчиком перед душею подруги. Тут мудрість! Вуха маєш?