Лідія Гулько - Твори для дітей: оповідання, казки, сценарії стр 3.

 Для мене цей день був також вдалим,  хвалилася Марійка.  Я склала іспит на «відмінно».

 Стільця мого бачили, якого змайстрував? Гарний та міцний,  тішився своєю роботою дідусь.

 Виходить, понеділок зовсім не тяжкий день,  вголос роздумував Дмитрик.  Але чому про понеділок стільки забобонних приповідок склали?

 Це тому, що в давнину понеділок уявляли дідусем-перевізником. Він перевозить людські душі у країну померлих,  пояснив онукові дідусь.  А то дуже важка праця. Відтоді й і пішло: «Понеділок тяжкий день».

 Люди завжди щось вигадують,  усміхнулася бабуся, наче мальва з рушника.  Адже немає краю без звичаю.

Якщо кіт перескочить діжку з тістом, то

Чепуруха Варка вибрала сонячне місце і ретельно вилизувала себе. Лапкою терла смугасту мордочку, шорстким язичком порозчісувала шерстинки на хвості.

На відміну від кішки Марійка безцільно никала подвірям і файно не виглядала. На ній рвані шорти і закоротка майка. Волосся розтріпане, некрасиво стирчить.

Ось Марійка зупинилася під липою. Про щось своє думала. Задумливий погляд юнки ненароком зачепився за волохату чепуруху. І чим довше перебував на ній, тим веселішав. Несподівано Марійка скрикнула. Крутнулася у вєтнамках і побігла до хати.

Сільське подвіря пустувало не довго. З вулиці прибігла галаслива компанія: Дмитрик, Ілько та кучерява Оленка. Набурмосений Ілько тримав за шкірку чорного кота.

Варка вигнула горбком спинку і страшно шипіла на непроханого гостя. Чорний кіт озвався жалісним голосом.

 Не треба котика карати,  стиха мовила Оленка.

Ілько насупив червонясті брови.

 Через нього ми не купили фанти і не втамували спраги.

 Котик приблудний. Він голодний. Через це перебіг дорогу. А тітка Наталка щодня о цій порі зачиняє крамницю. Вона поспішає на леваду, щоб здоїти корову,  несміливо заперечила дівчинка.

У розмову втрутився Дмитрик.

 Оленко, ти що, сліпа? Котяра чорний. А від чорних котів одні неприємності.

 Чула?  випалив, утішений підтримкою товариша, Ілько.  Не захищай кота, бо з тобою не будемо дружити. Сама ходитимеш.

Оленка схилила кучеряву голівку.

Ілько діловито розпорядився:

 Дімоне, шукай мотузку. Будемо його душити.

Дмитрика мовби вітром здуло. Він знав, що у хліві, на крючку, висять різної довжини шворки. Хлопчик вибрав недовгу, але міцну мотузку. На ній бабуся сушила випрані ганчірки.

Ілько примостив кота на господарський столик. Діловитим голосом наказав:

 Тримайте його. Я сам задушу.

Дмитрик з Оленкою покірно притиснули долонями тремтячу спинку. Ілько обвив навколо тонкої шиї мотузку.

Кіт відчув небезпеку. Він пручався і пробував утекти. Набурмосений Ілько різко смикнув мотузку за кінці в різні боки. Кіт пронизливо заверещав. Він відчайдушно пручався і не затихав.

Нажахана Варка чкурнула в кущі. Оленка затулила долонями вуха. Дмитрикові ноги тремтіли, а руки зробилися кволими. Кіт вивернувся і вкусив Ілька за палець. Хлопчисько верескнув.

З літньої кухні вийшла розтривожена голосами і звуками бабуся.

Кіт, що звалився на землю, стрілою полетів до паркану. На його шляху трапилася діжка з тістом, яку бабуся розмістила на осонні. Схарапуджена тварина зметнулася вгору. Легко перелетіла через діжку, а далі через паркан.

Бабуся лементувала:

 Ой, лишенько! Чорний кіт перескочив тісто, яке вранці вчинила. Моя праця зійшла нанівець.

Старенька опустилася на ослін і хитала тулубом з боку на бік. Марійка втішала зажурену бабусю:

 Котик не впав у тісто. Він усього-на-всього перескочив діжку. А діжка прикрита рушником.

 То так. Але народ давно підмітив: як кіт перескочить діжку, то не вдасться хліб.

Ілько додав:

 А ще кажуть: як чорний кіт перебіжить дорогу перед тобою буде невдача. Так, бабусю?

Старенька кивнула головою.

 Чому ми чорного кота не добили?  розсердися Ілько.  Проте йому городами довго не гасати. Задушимо або повішаємо у садку на гілці.

 Діти, ви кота мордували?  скрикнула бабуся.  А я про себе гадаю: чий кіт волає?

 Я жаліла котика,  повідомила Марійка.  Це Ілько його душив.

 Кіт чорний. Він навмисно дорогу людям перебігає, виправдовувався бешкетник.

 Гріх над твариною знущатися,  насварилася на Ілька бабуся.