Ластман. Ми зможемо перетворити її і в Діану, яка купається, і в Псіхею. Це буде красиво в кольорі. (Підходить до Рембрандта, дивиться на його малюнок. Ледь стримуючись, робить крок назад, підходить до моделі і удавано ласкаво говорить.) Дякую, Рінске, на сьогодні досить. Гроші отримаєш у Віченцо.
Рінске. Дуже вдячна, пане Ластман.
Ластман. Іди, ступай!
Ластман(повільно повертається до мольберта Рембрандта). Значить, на твою думку, так виглядала Сусанна?
Рембрандт(розгублено). Я не думав про це
Ластман. Зрозумій же, нарешті, художник покликаний облагороджувати натуру.
Рембрандт. Я вже чув це не раз!
Ластман. Так, саме так! Для таких, як ти, я повторюватиму це знову і знову! (Бачачи, як скипів Рембрандт, стискаючи кулаки, пом'якшується.) Зосередься і підправ.
Рембрандт. Ну і нехай! (Зриває малюнок і починає його жмакати.)
Ластман(вириває у нього аркуш). Негайно віддай! Ти не маєш права нічого знищувати! (Звертаючись до решти учнів і намагаючись уникнути очей Рембрандта) Все, що створено в цій майстерні, за законом гільдії Святого Луки, належить мені!
Рембрандт(з викликом). Але ж вам не подобається, як я працюю?!
Ян(підходить до Рембрандта, обіймає його за плечі). Рембрандт, не гарячкуй.
Ластман(роздратовано). А це не має значення! (Дзвонить дзвіночком).
Віченцо(заходить). Слухаю, господарю?
Ластман. Ти розрахувався з Рінске?
Віченцо. Як наказували, ваша милосте.
Ластман. А як там
Віченцо(прислужливо). Вечеря?
Ластман. Так, так, вечеря?
Віченцо. Готова, ваша милосте!
Ластман(до учнів). Йдіть! Не забудьте ретельно вмитися і вчасно з'явитися до столу. (Всі виходять. Ластман розпрямляє малюнок на столі, кладе його в папку і інстинктивно витирає руки носовою хусткою.)
Слуга(заходить). Доктор Ніколас Пітерс до Вашої милості.
Ластман. Клич, запрошуй!
Тюльп. Добрий вечір, Пітере.
Ластман. Хотілося б, щоб він справді був добрим.
Тюльп. Я приніс гарні новини: судячи з усього, епідемія сходить нанівець.
Ластман. Слава богу!
Тюльп. А що у вас трапилось?
Ластман. У нас своя чума завелась.
Тюльп. Не жартуйте так, Пітере. Дайте-но мені ваш пульс? (Хитає головою.) Мікстуру вживаєте регулярно?
Ластман(зітхає). Приймаю.
Тюльп. От і добре. Ну, тепер розповідайте?
Ластман. Мій новий учень Рембрандт ван Рейн (Пауза).
Тюльп. Син мірошника з Лейдена?
Ластман. Так, так, цей син мірошника виводить мене з себе. Уявіть, Ніколасе, на днях приводжу до студії бродягу, старого, з абсолютного соціального дна, пропоную відобразити його Сатиром, Рембрандт подає його таким собі мучеником. Сьогодні ставлю перед ними Рінске, прошу намалювати Сусанну. І ось. (Простягає пожмаканий аркуш доктору, але потім змінює, своє рішення.) Але спершу погляньте на малюнок Алларта.
Тюльп. Так. це захоплююче!
Ластман. А це шедевр Рембрандта.
Тюльп. Ну що ж
Ластман. Огидно, грубо
Тюльп(розглядає малюнок). Так, грубувато, але ж дуже схоже. Я можу це взяти собі?
Ластман. Буду радий!
Тюльп(розглядаючи обидва малюнки). Не забувайте, Пітере, Алларт виріс у шовках і оксамиті Проте цей син мірошника, цей Рембрандт, дуже самобутній! Із нього буде толк!
Ластман(розводить руками). Так, не знаю, не знаю Боюсь, мені доведеться з ним розпрощатися. Нехай повертається у свій Лейден!
2На сцені сарай-майстерня у Лейдені. Рембрандт стоїть біля мольберта, на плечах у нього розірваний мішок. Поруч Ян Лівенс.
Лівенс(читає Біблію). «Раптом постав перед ними Ангел Господній, і слава Божа осяяла їх; і злякалися страхом великим. І сказав їм Ангел: не бійтеся: я сповіщаю вам велику радість, яка буде для всіх людей: бо незабаром народиться вам у місті Давидовім Спаситель, який є Христос Господь».