Міє, це Сідера. Сідера, це моя сестра Мія. Критас дещо знервовано представив свою подружку.
Привіт, Мія! У тебе класні шорти. У мене теж такі колись були, руда дівчинка теж намагалася приховати свою знервованість. Критас мені багато про тебе розповідав. Казав, що ти гарно малюєш. Покажеш?
Мія сиділа у кутку біля свого намальованого на стіні Евересту і розмішувала паличкою фарби. Здавалося, вона нікого не чує та не бачить. Поряд спав Мерс.
Міє, будь ласка, покажи, що ти малюєш, майже благав брат. Вона зараз задумалася про те, яким кольором малюватиме Міє, а що ти малюватимеш?
Мія крадькома глянула на Руду, потім на брата, зітхнула і продовжила розмішувати фарби.
Гаразд, не хочеш показувати, не треба. Вона не в гуморі сьогодні, розумієш? Але вона дуже гарно малює. На усіх її малюнках сонце! Класно вона сонце малює! Ніхто так не вміє! сказав хлопець і підморгнув Сідері. Сідера усміхнулася.