Всего за 75 руб. Купить полную версию
І хочеться тобі Ну, як хочеш, тільки май на увазі: будеш нас затримувати, прикінчимо обох, утямив?
Так
Чипсет звалив на спину водія і натужно піднявся. Добре, що водій був не дуже високий і худий, а то Чипсет просто не підвівся б. А так було цілком стерпно. Він побрів за двома вершниками-степовиками. Позаду залишився курсор з дірою в днищі, саме під заднім пасажирським сидінням. Ліворуч від курсора, у примятій траві, валялася трубка одноразової реактивної рушниці.
«Нічого собі! здивувався Чипсет. Звідки в степовиків така зброя?»
Дорога вивела на невисоку гірку. З неї відкривався чудовий краєвид місто, яке Чипсет покинув кілька годин тому. Це була Глюкландія.
Розділ 6
Штурм
Усі монітори на столі згасли, і ніякі заходи, що намагався вжити Хазяїн і Володар, не допомогли. Облишивши марні зараз клавіатури, Великий Процесор схопив слухавку. На щастя, внутрішній телефонний звязок працював.
Начальник охорони слухає, мій Володарю.
Підняти весь гарнізон по тривозі. Приготуватися до відбиття штурму. Підняти всіх: хворих, відпускників, молодих геть усіх! Не відстоїмо палац потім усе не матиме сенсу!
Так, мій Володарю. Гей, хто там? Тривога! почувся його голос, який уже віддалявся.
Тату, але як же Макровір одразу до палацу дістався? Через усю країну? І ніхто його не помітив. Це ж зрада! Напевно, у палаці є зрадник.
Інформо, зраду потім шукатимемо. Маплато і ти, Інформо, ви маєте розуміти, що становище безпорадне. Не знаю як, але Макровіру вдалося повністю позбавити мене доступу до компютерної мережі палацу й до зовнішнього звязку. Логічно припустити наступний крок штурм палацу, інакше все, зроблене до того, втрачає сенс. Макровір не дурень, він розуміє, що я не сидітиму, склавши руки, і знайду спосіб звязатися з вірними людьми. Не думаю, що варта зможе довго опиратися його вірусникам, а підмогу викликати я не можу немає звязку. Звідси висновок: вам треба негайно залишити палац, якщо це ще можливо, якщо ж ні, то змішатися з покоївками й куховарками й піти звідси після штурму. Ви в жодному разі не повинні потрапити в лапи Макровіра. Найпростіший спосіб захопити всю країну без втрат створити видимість законного переходу влади. А це значить, що він захоче одружитися або з тобою, моя дорога дружино, коли ти будеш удовою, або з тобою, моя дорога доню.
Тату, а ти?
Королям у полон потрапляти не годиться. Як ти кажеш, моя люба Маплато, це порушення протоколу. Дорогі й кохані мої дівчатка, я чесно й відверто описав ситуацію. Ви маєте дати мені слово, що якщо палац буде взято штурмом, ви докладете всіх зусиль і підете звідси, що б зі мною не трапилося. Поки ви на волі, значить, є надія врятувати Заекрання. А ми маємо думати насамперед про глюків це наша турбота, це наш обовязок. Маплато?
Даю слово, твердо промовила королева.
Інформо?
Тату
Інформо, обовязок королів насамперед думати про свою країну й підданих. Я сподіваюся, що ти принцеса справжньої королівської крові. Ну? вимогливо запитав Великий Процесор.
Даю слово ледь чутно прошепотіла Інформа.
Голосніше! Кого ти боїшся?
Даю слово! дзвінко вигукнула Інформа й відвернулася, щоб ніхто не побачив сльози в її очах. Хто його знає, може, поява таких сліз це теж порушення протоколу?
Добре. Я сподіваюся на вас, мої милі й любі дівчатка. А тепер ідіть і перевдягніться. Утім, Інформі й перевдягатися не треба. Прощавайте.
Великий Процесор по черзі ніжно поцілував двох найближчих людей.
Я не хочу «прощавайте», тільки «до побачення», Інформа спробувала посміхнутися, але це їй погано вдалося.
Добре, доню, нехай буде «до побачення».
Королева й принцеса вийшли. Великий Процесор кинувся до вікна й уважно оглянув площу, що розстелялася перед палацом. У будинках, розташованих навколо площі, нормально працювали магазини. Площею гуляють люди, між якими спритно крутилися лоточники із закусками й напоями. Кілька натягнутих наметів, у яких можна було сховатися від сонця й випити келих холодного пива або води. Фотографи, які зазивають клієнтів. Наче все, як завжди. Але придивившись, Великий Процесор помітив, що більшість людей чітко дотримуються свого місця, не віддаляючись від нього більше ніж на чотири-пять кроків. У лоточників товар чомусь був накритий накидками з білої щільної тканини, а самі вони були молодими й бравими хлопцями, і тільки ходили вперед і назад, але нічого не продавали. Усі намети сьогодні чомусь були розташовані точно навпроти входів до палацу. Одже, палац уже блоковано.