Всего за 75 руб. Купить полную версию
Чипсете! голосно промовив король. Уперше в голосі Його Величності пролунали королівські нотки. Чипсет від передчуття, що зараз трапиться щось жахливе, втягнув голову в плечі. Чипсете! Моя Величність бажає перекусити, після невеликої, але досить багатозначної паузи Сергійко продовжив: Дуже бажає! Може, хтось теж зголоднів?
Це було серйозне порушення протоколу. Міністри затихли, очікуючи наслідків, але нічого не сталося. Усі пожвавилися й зашепотіли між собою. Стало очевидно, що король наділений якоюсь силою, що дозволяє йому зневажати вимоги протоколу. Чипсет вийшов із кабінету й відразу повернувся. У нього в руках біліла тарілочка, на якій лежали два бутерброди й стояла склянка з молоком. Під поглядами міністрів, Сергійко швидко, давлячись і майже не пережовуючи, проковтнув злощасні бутерброди й випив молоко. Йому негайно захотілося спати. Ну, цього допустити було ніяк не можна він і сам розумів. Поступово Сергійко усе більше звикав до ролі короля і в нього вже не тряслися руки й ноги, як під час виступу на площі. Майже спокійно, не кваплячись, він розклав перед собою аркуші, на яких великим шрифтом було надруковано назви ресурсів і їхня кількість.
Ну що ж почав він.
Шановні добродії міністри дихнув у вухо Чипсет.
Шановні добродії міністри! зовсім невимушено продовжив Сергійко. Нам необхідно побудувати країну заново. Усе, що робилося до нас, як відомо, робилося неправильно, усе це нікуди не годиться. Народ голодує, армія слабка, озброєння не вистачає, і взагалі Ми всі знаємо, що на нас невдовзі мають напасти степовики. Степовики ворог сильний і підступний, до того ж, ми не знаємо, звідки вони нападуть і коли точно. Тому ми негайно починаємо створювати армію. Е-е, на секунду запнувся король, але Чипсет нічого не підказав йому цього разу, міністр захисту й нападів, скільки вам потрібно глюків, щоб створити могутню армію і перемогти степовиків?
Усе чоловіче населення країни, яке здатне тримати зброю.
Пане премєр-міністре, скільки у нас такого населення? Не заглядаючи в папірець, премєр-міністр відповів:
Усього населення в країні два мільйони глюків, Із них мільйон чоловіків, із них у віці від вісімнадцяти до сорока пяти років триста тисяч осіб.
Вам вистачить для армії сто пятдесят тисяч? Сергійко повернувся до воєнного міністра.
Ні! миттєво відповів міністр захисту і нападів. Мені потрібні всі триста тисяч!
Це неможливо! вигукнули інші міністри. А хто тоді працюватиме?
Усі міністри заговорили відразу. Очманілий від такого багатоголосся, Сергій спочатку намагався щось зрозуміти, обговорити, вплинути, висловити свою думку, потім махнув рукою й став чекати, поки всі виговоряться, навіть задрімав на кілька хвилин, спершись лобом на руку й прикривши очі долонею. Але галас і не думав стихати. Міністр продовольства вже засукував рукави, а міністр захисту й нападів кинув склянку з водою в міністра непродовольства
Чипсет мовчав і не втручався. Сергійко згадав, як він ділив ресурси, сидячи за компютером у себе в кімнаті. Сам. Своєю владою. А хто, власне, йому тут заважає? Він же король! Він найголовніший! Він щосили стукнув долонею по столу. Усі замовкли, і тільки міністр науки, який повернувся до короля спиною й, мабуть, не почув удару, чистим і високим голосом продовжував щось доводити міністрові захисту й нападів. Нарешті, помітивши, що всі затихли, замовк і він.
Шановні добродії міністри! Від такої балаканини у мене розболілася голова. В армію направляються сто тисяч, у міністерство непродовольства двадцять тисяч, придушення смут і виявлення зрадників
Сергійко продовжував називати цифри, позначаючи на картках, кому й скільки надається ресурсів. Коли він дійшов до міністерств продовольства, науки й інших, не повязаних з військовими потребами ресурсів майже не залишилося. Розділивши останні жалюгідні крихти між іншими міністерствами, Сергій задоволено відкинувся на спинку крісла.
Усе, Ваша Величносте? запитав премєр-міністр і важко видихнув.
Усе, відповів король, тепер можна й відпочити.
Рішення прийняте! проголосив премєр-міністр.
За столом усі, ніби за командою, заговорили, не дослухаючись одне одного.
Відразу відчинилися двері і зайшов слуга. З поклоном він повідомив:
Ваша Величносте, термінове повідомлення Міністрові придушення смут і виявлення зрадників.