Будь ласка, мілорде! Ще! Я не боюся.
Але граф боявся, бо його власне бажання швидко посилювалося. Він розумів, що треба негайно зупинитись, інакше він візьме її просто тут і зараз.
Кат! Люба! Послухай мене. Я починаю занадто вже хотіти тебе. Якщо я не відішлю тебе від себе зараз, я не здужаю утриматись і заволодію твоїм солодким тілом.
Будь ласка, мілорде, я теж хочу вас. Візьміть мене зараз!
Якби на її місці була інша, він охоче погодився б, але це була Кат, його незаймана наречена, у якій тільки пробуджувалися радощі любові.
Ні, любенька. У ранковому світлі все матиме інакший вигляд. Якщо я зараз украду твою цноту, ти згодом зненавидиш мене за це.
Він зітхнув і, натягнувши на неї сорочку назад через голову, відніс наречену до її ліжка та ніжно вкрив ковдрою.
На добраніч, кохана, прошепотів він, зачинивши за собою двері.
Кат Хей тихенько лежала в теплому ліжку, дослухаючись до звуків зимової ночі. Вогонь палав, ледве потріскуючи. Ухнула соваі їй відповів вовк. Тепер вона збагнула, про що говорила мати. Зрозуміла вона й Айліс і відчула якесь співчуття до кузини Фіони. Вона повернулася думками на півгодини назад. Її груди налилися, і дівчина почервоніла. Решту ночі неспокійний сон змінювався для Кат Хей неспокійним безсонням. Її молоде тіло жадало дотику нареченого.
Коли наречені зустрілися вранці, щоб проїхатися верхи, він привітав її так само, як звичайно. Вона наслідувала його приклад, а коли вони опинилися на безпечній відстані від замку, повільно повертаючись до нього, проказала:
Я не шкодую про те, що сталося минулої ночі.
Її наполегливість викликала в нього усмішку.
Та немає про що шкодувати, Кат. Ми лише цілувалися й пестили одне одного Це споконвіку невинна річ для всіх закоханих.
Я знову прийду до тебе, сказала вона.
Він захихотів.
Ти залишатимешся у своєму ліжку, як хороша дівчинка, наказав він, або я не відповідаю за свої дії.
Вона закопилила губу.
Я не залишатимуся без тебе.
Він поглянув на неї й здивувався: вона говорила цілком серйозно. «Боже мій, подумав він, вона просто тигриця!»і суворо мовив:
Якщо ти мене не послухаєшся, я візьму різку з ліщини й відшмагаю твій гарненький задок. Я не жартую!
Того вечора вона знову прийшла в його кімнату. Простягнувши йому різку з ліщини, вона скинула свого плаща. Кат була зовсім гола. Він кинув різку в полум'я і, притискаючи наречену до себе, пристрасно поцілував її, а пальцями почав гратися між її ногами. Вона тихо застогнала, не зупиняючи його.
Святкування Дванадцятої ночі скінчилося, і кузени розїхалися по домівках. Граф наполягав, щоб Катріона повернулася до Ґрейгевена на кілька тижнів, а потім приїхала до Ґленкірка на їхнє весілля. Кат не хотіла їхати. Вона щоночі приходила до Патрикової кімнати, і він відчував, що як не втече від тортур, які вона влаштовувала для нього, то зробить те, про що вони обоє пошкодують.
За два тижні до весілля вона повернулась, а з нею привезли і її посаг: одяг, коштовності, постільну білизну й меблі. Наречену переселили в покої графа й графині Ґленкірка, до яких належала й Патрикова кімнатамолодий граф був у відчаї. На дверях між спальнями ніколи не було замка. І якби він поставив його тепер, це викликало б непотрібні пересуди. Першої ночі по її поверненні він допізна базікав з Адамом, сподіваючись, що, коли прийде, Кат спатиме.
Нарешті він побажав братові на добраніч і пішов до своєї кімнати. Двері між кімнатами були прочинені. Патрик прислухався, але не було чути ані звуку. Швидко й тихо він роздягнувся.
Патрику, її голос був ніжний-ніжний.
Він повернувся й побачив, що вона стоїть у дверях між кімнатами. Вона була гола, так само як він. Кат простягла до нього руку, і Патрик застогнав.
Ходи, коханий. Моє ліжко вже тепле.
Несила було відвести очей від її прегожих великих персів і чуттєвих довгих ніг. Темно-медове дівоче волосся спадало важкою густою хвилею нижче від її тонкої талії. В очах у неї вигравав блиск, якого він ніколи раніше не бачив.
Якщо цієї ночі я опинюся у твоєму ліжку, Кат, вороття вже не буде. Я вже не гратимусь із тобою. Якщо сьогодні я залізу до твого ліжка, моя люба, я заберу твою цноту. Не сумнівайся навіть! Я закінчу те, що почав!
Ходімо, Патрику. Вона попрямувала до своєї спальні.
Він пішов за нею.
Ти впевнена, голубонько?
Вона повернулась і поклала руку йому на груди, посилаючи його тілу гарячу хвилю.
Я не здужаю більше чекати, мілорде. Будь ласка, не змушуйте мене благати вас про це. Вона залізла на велике ліжко й простягнула руки. Патрик швидко підійшов до неї і, притискаючи до себе, міцно поцілував її. Своїм тілом він відчув її тремтіння й посунувся, щоб поглянути на неї зверху вниз.
Ти впевнена?
Так, мілорде.
Коли його губи почали досліджувати її тіло, вона затремтіла, як поневолена дика істота. Поцілунки запікалися глибоко в її світлу шкіру, і коли він торкнувся маленького тверденького соска, вона відчула блаженну суміш задоволення й страху. Його рука вивчала вологе таємне місце між її ногами, дратуючи, погладжуючи, пестячи. Він обережно ввів у неї один палець, і Кат вигнулася йому назустріч. Вона була вузенька, а плівка її цнотливостінедоторкана. Він мав поводитися дуже ніжно, щоб завдати їй якнайменшого болю.
Утім, вони мали час, адже попереду була цілісінька довга ніч. Він хотів збудити її якомога відчутніше. Вона була не перша його цнотлива дівчина, і він завважив, що дівчата, збуджені аж до межі, відчували менший біль, ніж напружені й насторожені. Він узяв її руку й поклав на свій збуджений чоловічий орган. Вона не відсмикнула руку, соромязливо й ніжно пестила його, а потім раптово нахилилася й поцілувала його пульсуючу голівку.
Патрика пронизав сильний трепет. Знову підсуваючи її під себе, він глибоко поцілував її. їхні язики були немов вогняні списи: вони вивчали й обпалювали одне одного. Її тіло почало звиватися під ним, і Патрик усміхнувся. Схилившись над нею, він дістав ротом до крихітної родимки, що причаїлася над щілинкою між її ногами. Потім провів язиком униз, по тій маленькій привабливій щілинці. Вражена Кат скрикнула.
Тепер він був над нею, з любовю, але наполегливо розсуваючи її стегна. Він обережно увійшов у неї й зрадів, коли вона знову піднялася, щоб зустрітися з ним. Йому знадобилася вся його сила волі, щоб не натиснути надто сильно. Він зупинився й поглянув на Кат зверху вниз. Її тіло вкривали бісеринки поту, і він помітив, що вона трохи налякана.
Спокійно, кохана, спокійно, люба моя, шепотів він, пестячи її тремтяче тіло.
Боляче, Патрику! Боляче!
Ще одна мить, кохана. Одну мить буде дуже боляче, а потім усе хутко минеться, пообіцяв він. І перш ніж вона встигла заперечити, він відсунувся й швидко пробив перепону. Очі Кат розширились, і дівчина закричала від болю, але своїми поцілунками Патрик майже придушив той крик. Він не збрехав. Біль відразу ж почав ущухати. Він тихо рухався в ній, і, злітаючи в блискучий новий світ, Кат почала рухати своїм тілом у ритмі з коханим. Хвилі задоволення накочувалися на неї, почуття посилювалисяі вона відчула, як кружляє в золотому вихорі. Вона почула дівочий крик і не втямила, що то був її голос. А потім так само раптово, як і почалося, усе закінчилося. Вона зрозуміла, що плаче, згорнувшись у Патрикових руках.
Його сповнювали каяття й ненависть до самого себе. Вкриваючи її мокре обличчя поцілунками, він благав пробачити йому за те, що виявився такою грубою тварюкою. Кат спинила його на півслові, сміючись крізь сльози.
Який же ти бовдур! сказала вона, тихо всміхаючись до нього. За що мені пробачати тебе? За те, що ти зробив мене жінкою за два тижні до весілля? Вона торкнулася до його обличчя руками. Я люблю тебе, голубе мій! Ти мене чуєш? Я божеволію від вас, мілорде! Я не витримала б, не мавши тебе всього, бо я норовлива дівчина, Патрику!
Ґленкірк подивився згори вниз їй в обличчя й раптом усміхнувся.
Я відлупцюю тебе, якщо ти мені не підкорятимешся, паршивко! Я кохаю тебе всім серцем, але я залишатимуся господарем у своєму будинку.
Доки я залишатимуся вашою єдиною коханкою, мілорде! парирувала вона.