Він оглянув її й пояснив:
Серденько, якщо не буде ніяких несподіванок, я навряд чи знадоблюся вам. У вас там зростає прекрасний здоровий хлопчина, і ваша місіс Керр, гадаю, зможе допомогти вам народити без жодних проблем. Але якщо таки буду потрібен, не соромтеся покликати мене.
Тепер, влаштувавшись у будинку Фіони, Кат відчувала, що може знову радіти життю. Її вже не нудило вранці, і в неї зростав апетит. Зроду вона не опинялася так далеко від рідної домівки. Ні матері. Ні батька. Ні Ґленкірка. Ні Еллен. Ні перед ким не треба відповідати, хіба що перед самою собою. Місіс Керр щоранку приходила прибрати в будинку й прослідкувати, щоб вона добре їла, але Кат виходила з дому ще затемна.
Осінь ставала все ближчою. Кат гуляла найголовнішими вулицями Единбурга, вивчаючи місто. Сукні в неї були прості, хоча й дорогі, вагітність її було добре помітно, поводилася вона скромно. Ніхто її не зачіпав. Коли надворі похолоднішало, Кат стала обмежуватися прогулянками в саду або короткими виходами на базар разом із місіс Керр.
Ці виходи зачаровували її. У Ґрейгевені їжа малася завжди, тож у товаристві економки Кат відкривала для себе цілий новий світ. Місіс Керр щоразу розширювала кордони цього нового світу, наприклад, запрошуючи Кат купити крам, щоб пошити одяг для дитини. І вже невдовзі Кат могла сказати:
Місіс Керр, мені треба до швацької крамниці. У мене закінчується той чудовний блакитний шовк для дитячих очіпків. Вам нічого не потрібно від мясника, бо я проходитиму поряд із його крамничкою?
Місіс Керр не дивувало те, що її юна господиня така необізнана в щоденних справах. Кат пояснила добрій жінці, що вона рано осиротіла й виховувалася в монастирі графства. Це була звичайна історія.
Дні дедалі коротшали, і місіс Керр вирішила, що юній леді Абернеті не слід залишатися вечорами самою. Її небога Саллі переселилася в будинок, щоб наглядати за Кат. Двадцятирічна Саллі була така сама пухка й весела, як її тітка. Її присутність зробила вечори Кат не такими самотніми. Дівчата шили, інколи Кат читала вголос перед каміном. Дівчина сподобалася Катріоні настільки, що майбутня мама запропонувала їй залишитися й допомагати глядіти дитину. Саллі була тільки рада.
Фіона з Адамом святкували Різдво в Парижі зі своїми кузенами Леслі. На Новий рік прийшли поздоровлення з Ґленкірка. Адам похитав головою.
Він досі не знайшов її. Та дівка неначе зникла з лиця землі.Він поглянув на свою дружину. Ти б могла так зі мною вчинити, люба?
Ні,відповіла Фіона, швидко відвертаючись.
Адам уважніше придивився до неї.
Боже мій! вигукнув він. Ти знаєш, де вона! Знаєш! Хіба ні? Його погляд був просто жахливий, і Фіона перелякалася.
Вона в нашому будинку в Единбурзі! Вона змусила мене пообіцяти не розповідати про це! Я думала, що дотепер вона вже буде вдома й спокійно одружиться з ним! І тут Фіона засміялася. А вона таки смілива, ця Кат! Молодчинка!
Фіоно, ти знаєш, мовив Адам зловісно, як я покараю тебе, еге ж?
Аж тут Фіона зірвалася. Якщо Патрика можна приборкати, то можна й Адама. Принаймні спробувати можна.
Леслі, якщо втнеш таке, заверещала вона на нього, я розсуну ноги перед першим чоловіком, який увійде в ці двері! Досить зі мною поводитись, як із неслухняною дитиною!
Якусь мить вони обурено дивились одне на одного, а потім Адам розсміявся:
Не думаю, що ви з Кат були товаришками.
Не були, але стали. Нам обом довелося опиратися зарозумілим Леслі. Твій братішов би він у дулуназвав її річчю, за допомогою якої він зробить синів. Ти вважаєш її винною, що вона втекла від нього? Я не вважаю!
Я маю сказати йому, Фіоно, інакше безвинне дитя виявиться незаконнонародженим.
Я розумію, погодилася вона. Посильний із Ґленкірка ще тут. Надішли з ним повідомлення. І ще, Адаме, скажи Патрикові, хай він буде ласкавішим до Кат. Вона насправді любить його, ти ж знаєш, але хоче, щоб він її любив за те, яка вона є, а не лише за дітей, яких вона може йому дати. Патрик мав би ставитися до неї з повагою. Він сам в усьому винен.
Схоже, піддражнював він її,що шлюб зі мною корисний для тебе, кохана. Ти помудрішала. Він ухилився від подушки, що полетіла йому в голову.
Пиши свого листа, Леслі, і приходь до ліжка, відповіла вона. Сьогодні кузина Луїза показала мені такі цікаві малюнки, мені не терпиться перевірити, чи вийде в нас зробити так само. Вона заклично глянула на чоловіка через плече.
Адам Леслі теж поглянув на свою прекрасну дружину.
Я буду вашим найстараннішим і найпалкішим учнем, мадам, мовив він, пустотливо звівши брови.
Розділ 9
Посильний Леслі без жодних труднощів дістався від Парижа до французького узбережжя, але от там він застряг надовго. Починався страшенний зимовий шторм, і жоден із капітанів не наважувався вирушити в Північне море. Звісно, хлопець був не проти відсидітися в маленькому затишному французькому готелі. Він насолоджувався смачними стравами та найвишуканішими винами. Проте знав, що новини, які мав повідомити, були надзвичайно важливі для графа. Лорд Адам дав йому золоту монету й пообіцяв, що він отримає ще одну від графа.
Нарешті одного вітряного, але сонячного ранку, ставши посеред таверни, посильний підняв угору золоту монету й оголосив:
Це отримає чоловік, що живим-здоровим довезе мене до Абердина! Ще одну заплатить мій господар граф Ґленкірк, коли ми туди дістанемося!
Чорнобородий чоловік вихопив монету з його руки.
Якщо цей вітер протримається, хлопче, сказав він, я за мить тебе туди домчу!
Посильний дістався до Ґленкірка вранці другого лютого. Граф не лише повернув хлопцеві монету, яку тому довелося витратити, а й заплатив йому ще дві. Капітан також дістав обіцяну винагороду.
Патрик Леслі виїхав із Ґленкірка по обіді того самого дня. Він заїхав до монастиря й попрохав дядька Кат абата Чарльза Леслі їхати з ним до Единбурга.
Треба мчати швидко, дядьку. Еллен каже, що до пологів іще принаймні два тижні, але коли народжується первісток, ні в чому не можна бути впевненим.
Чарльз Леслі кивнув, пішов до своєї кімнати й повернувся через кілька хвилин. Ряса ченця зникла. Абат Чарльз став високим і дебелим сорокапятирічним чоловіком, узутим у чоботи й готовим до поїздки.
Мені буде краще, пояснив він, якщо я не буду схожий на священика в тому місті, повному єретиків.
Через кілька днів вони стояли перед Фіониним будинком в Единбурзі. Саллі відчинила двері. Її очі розширилися, коли вона побачила дві такі разючі постаті.
Твоя господиня вдома? запитав граф.
Вона спить, мілорде. Саллі не знала, хто був цей красивий незнайомець, але в тому, що він лорд, вона анітрохи не сумнівалася.
Тоді ми почекаємо, сказав Чарльз Леслі, заходячи в будинок. Я її дядько.
Саллі провела їх до вітальні й пішла погукати місіс Керр. Економка зявилася за кілька хвилин, тримаючи тацю з вином і печивом.
Я місіс Керр. Чи можна дізнатися, у якій справі ви сюди прибули, джентльмени? Моя господиня зараз у дуже делікатному стані.
Вона ще не народила? стривожено запитав Патрик.
Ні, сер. Поки що ні, але це напевно станеться найближчими днями.
Скажіть-но мені, місіс Керр, запитав абат, ви належите до старої церкви чи нової?
Роки релігійної ворожнечі навчили городян стерегтися таких запитань. Але, хтозна й чому, місіс Керр відчувала довіру до цього чоловіка. Озирнувшись мигцем навкруг, вона без вагань відповіла:
До старої церкви, сер.
Я абат монастиря Ґленкірка, мовив старший із чоловіків. Це мій небіж, граф Ґленкірк.
Місіс Керр присіла в реверансі.
А молода жінка, яка називає себе міс Абернеті,провадив абат, насправді заручена з графом леді Катріона Хей. З певних причин, про які я не хочу розповідати, моя норовлива небога двічі втікала перед власним весіллям. Однак тепер часу на дурниці вже немає. Через кілька днів народиться графів син. Ясна річ, він має народитися в шлюбі. Якщо ви будете ласкаві провести нас до спальні моєї небоги, ми зустрілися б із нею просто зараз.
Місіс Керр не сказала ані слова, але швидко пішла з офіційної зали вгору по сходах, граф і абат ступали слідом за нею. На другому поверсі вона вказала на двері: