Ваш улюблений, урочисто виголосила вона. Хіба не дивовижний запах? підохочувала, похитуючи тацею перед носом своєї господині.
Кат зблідла. Вискочивши з ліжка, вона схопила зі столу тазок і виблювала в нього.
Ох, співчутливо промовила Еллен, відставляючи тацю та витираючи вологий лоб дівчини лляною хустиною. Повертайтеся до ліжка, моя люба. Вона дбайливо вкрила Кат. От неслух, змушує маму так страждати, сказала вона ніби між іншим.
Кат подивилася на служницю, мов на божевільну.
Що ти верзеш, Еллі? І забери вже цей чортів пиріг геть, бо мене знову знудить! Дай мені коричневого елю й вівсяних коржиків.
Еллен забрала пиріг і за кілька хвилин повернулася з їжею, якої просила Кат. Вона дивилась, як дівчина обережно сьорбнула елю, а потім із явно вдоволеним виглядом накинулася на коржі.
Як тепер почуваєтеся? запитала вона.
Краще. Ніяк не збагну, від чого мене так знудило. Це вже втретє за тиждень. Як гадаєш, могло щось зіпсуватися в коморі?
Господине Кат! Еллен аж роздратувалася. У вас буде дитина! У вас у череві його дитя, тож тепер ми можемо повернутися додому!
Листяно-зелені очі Кат розширилися.
Ні,прошепотіла вона. Ні! Ні! Ні!
Так! Ви запліднена! У цьому немає жодних сумнівів. Граф буде такий щасливий!
Катріона сердито повернулася до Еллен.
Якщо ризикнеш сказати йому, я тобі язика відріжу! Зрозуміла мене?
Міледі!
Кат на мить заплющила очі. Розплющивши їх, вона заговорила спокійно й тихо:
Я сама скажу мілордові про свій стан, Еллі, але не тепер. Щойно він дізнається, силоміць потягне мене до Ґленкірка. А я ще не хочу залишати А-Куїл. Будь ласка. Я не можу бути на великому строці. Ще є час.
Еллен мала мякосерду вдачу. Думка про те, що її юна господиня хоче трохи довше побути наодинці з графом, розбурхала в неї романтичні почуття.
Коли у вас востаннє була кров? запитала вона.
Кат замислилася на мить.
На початку травня.
Ах, моя солодка, та це вже добрі три місяці,сказала Еллен. Ми ще можемо почекати десь із тиждень, перш ніж його світлість має про це дізнатися. Ваш хлопчина побачить світ узимку.
Жодних натяків, Еллі. Жодних хитрих поглядів. Я хочу здивувати графа.
І вона могла б розповісти йому й слухняно повернутися додому, до Ґленкірка, якби Патрик усе не зіпсував. Затримавшись у Ґленкірку на три дні та ночі через якусь дурну дрібницю, він повернувся в А-Куїл, як гарячий хтивий молодий жеребець.
Кат уже вирішила розповісти йому й радісно побігла йому назустріч, але він просто підхопив її на руки та поніс до спальні. Стрімко, без зайвих слів, граф зірвав із себе одяг, штовхнув наречену на ліжко, задер її сорочку й встромився в неї. Кат обурилася.
Удовольнившись на якийсь час, він сів на подушки й притягнув Катріону до себе. Йому завжди подобались її груди, і тепер він зголодніло пестив їх. Вони почали набрякати через вагітність, трохи боліли, і його дотики дратували її. Та ще більше роздражнював його сміх.
Схоже, Кат, ці солоденькі цицечки більшають. Патрик грайливо стискав їх. Люблячий, турботливий чоловік може творити чудеса, еге, кохана?
Його мало б застерегти зловісне мовчання, але на думці в графа було інше, його тіло знову прагнуло її. Він узяв Кат іще раз. Потім, виштовхнувши наречену з ліжка, злегка ляснув її по сідниці й зажадав вечерю.
Вона спустилася на кухню. Еллен давно була в ліжку, тож Кат навантажила на тацю половину смаженого птаха, невеликий холодний мясний пиріг із комори, хліб, масло, медові стільники та глек пінястого рудого елю, до якого додала дрібку сушеного зілля. Граф пречудово спатиме цієї ночі.
Вона ласкаво прислужувала йому й майже відчула себе винною, коли він промовив:
Ти будеш найвродливіша графиня за всю історію Ґленкірка. Господи, люба моя! Як я кохаю тебе! Трави, додані до елю, почали вже діяти на нього. Залізши до свого ліжка, він заснув.
З дитинства Кат Хей уміла прокидатися в потрібний час. Було ще темно, коли вона встала та вдяглась у штани для верхової їзди й лляну сорочку Потому зібрала речі в невеликий вузлик і, прихопивши теплий плащ Ґленкірка, вислизнула з кімнати й задріботіла вниз по сходах. До світанку лишалося ще годин зо три. Кат навшпиньках прокралася до стайні. Зверху, на горищі, хропіла Еллен. Дівчина знала, що Коналл зараз спить із коханкою десь за півмилі звідти. Вона тихцем осідлала Багрянця і, взявши за повід П'янкого, Коналлового жеребця, вивела обох зі стайні.
Кат відвела їх на добру чверть милі від будинку. Потім, сівши на Багрянця й тримаючи за повіддя Пянкого, помчала в бік Ґрейгевена. Вона намірялася дістатися туди, коли ще не прокинуться навіть слуги. Опинившись удома, прихопила ще трохи одягу, свої прикраси й трохи золота з батькової скарбниці.
Далі дівчина попрямувала до головної дороги, але спершу відпустила Пянкого, ляснувши його по крижах. Вона знала, що той помчить просто до Іленкіркової стайні. Жуючи вівсяні коржі. Кат їхала все далі, подумки посміюючись. Вона перехитрила Патрика! Ці останні тижні наречений був такий добрий і люблячий, що вона майже повірила, що він прийняв її як рівну собі. Проте минула ніч показала, як усе було насправді. Усе було так, як він і казав. Вона була його власністю, річчю, за допомогою якої можна зробити синів. Що ж, тепер вона покаже йому, якою дурницею було сприймати її так. Вона не буде нічиєю рабинею.
Кат підострожила Багрянця й перейшла на чвал. Невже Патрик справді вірив, що, як забрати в неї Бану, вона не зможе втекти? Якби він зволив дізнатися про особистість Катріони Хей стільки ж, скільки знав про тіло Катріони Хей, то зрозумів би, що немає у світі коня, на якому вона не могла б їздити. Вона неабияк утішалася думкою про те, що саме цієї миті Патрик Леслі, можливо, усвідомлює це.
Граф прокинувся з головним болем і дивним присмаком у роті. Простягнувши руку, він зрозумів, що Кат немає. Від гучного стукоту у двері розколювалася голова.
Заходьте, чорт його бери! загукав він. Еллен і Коналл увалилися в кімнату щось говорячи водночас.
Тихо! гримнув Патрик. Говоріть по черзі. Еллен, ти перша.
Мілорде, її немає. Господині Катріони немає. Вона забрала обох коней і втекла.
Коли?
Уночі. Пробачте, мілорде. Я сплю як убита до шостої години ранку. Я нічогісінько не чула.
А тебе де носило? запитав граф, повернувшись до Коналла. Ні, можеш не казати. Ти саме ходив уставити своїй маленькій пастушці. Хай йому трясця! вилаявся він. Цього разу, коли я зловлю її, вона місяць не зможе сидіти!
Еллен накинулася на нього:
Ви її й пальцем не зачепите. Моя маленька дівчинка. Кат більш ніж три місяці вагітна вашим дитям. Вона збиралася розповісти вам, коли ви повернетеся з Ґленкірка. Що ви з нею зробили, що їй довелося втікати, моїй бідній Кат? Ви, вочевидь, щось накоїли.
Патрик почервонів.
Отож! напосідала Еллен. Ви таки щось учинили!
Я просто кохався з нею, заперечував Патрик. Я без неї пробув три дні!
От якби ви, чоловіки родини Леслі, іноді думали головою, а не прутнем! Кажете, кохалися з нею? Тепер я все розумію. Вона роззирнулася по кімнаті зневажливим поглядом. Повернувшись додому, не витрачаючи часу на якісь там розмови, ви її просто висмалили. Таке було раз чи двічі, еге? А потімбюсь об закладви зажадали вечерю.
Граф сидів засоромлений, і Еллен пирхнула.
Господи Боже мій! Де ж ваша чутливість? Якби йшлося про англійця або француза, я могла б сподіватися такої тупості, але ж шотландці знають, що шотландки найнезалежніші з усіх істот! Що ж, тепер у неї перед вами нічогенька фора й ви не знайдете її так легко.
Вона не могла податися далеко, сказав Патрик. Вона помчала додому, до своєї матері, ще згадаєте мої слова.
Еллен сумно похитала головою.
Ні, мілорде. Якщо вона й помчала додому в Ґрейгевен, то тільки для того, щоб узяти свої коштовності, і, може, вкрасти золота у свого батька. Але куди вона поїде, щоб сховатися, мілорде, цього я не знаю. Вона ще ніколи не виїжджала з цієї місцевості.
Я думав, її коштовності в Ґленкірку.
Ні, мілорде. Коли господиня Кат утекла від вас у лютому, я відвезла їх назад до Ґрейгевена, і вона це знала.