- Ми ще тримаємо його на штучному снi; попереду в нас ще багато клопоту i тривог, але в найголовнiшому ми вже перемогли...
Вiд радiсного хвилювання на очi Чан-су навернулись сльози. Вiн вимкнув телевiзор, лiг на канапу. Думкою полинув через космiчний простiр до академiка Тарабкiна, у Москву, що ото зараз горить ясною зорею на неосвiтленiй пiвкулi великого глобуса.
Раптом увагу академiка привернули неяскравi спалахи в небi недалеко вiд диска Землi. Кiлькома секундами пiзнiше спалахи повторились вже значно ближче. А потiм, збуривши густу хмару пилу, на рiвнину перед обсерваторiєю знизився незграбний на вигляд ракетоплан. Вiн пiд'їхав на гусеничному шасi до ангара, зник у воротах шлюзової камери. А скоро по тому в дверi кiмнати Чан-су постукали.
- Прошу! - сказав академiк, пiдводячись з канапи. - А, це ви, Цаген!.. Дуже радий вас бачити!.. Щось трапилось?.. Ви так несподiвано...
Керiвник астрономiчної обсерваторiї на протилежному полюсi Мiсяця академiк Цаген,- ще нестарий, стрункий чоловiк,- мовчки потиснув руку Чан-су, витяг з кишенi сувiй кiноплiвки i розгорнув його на столi.
- Що ви на це скажете? - провiв вiн пальцем по химернiй зигзагоподiбнiй лiнiї на целулоїднiй стрiчцi. - Це - запис радiохвиль iз Всесвiту.
- А що тут особливого?.. Може, виявили ще якусь радiозiрку?
- А погляньте-но уважнiше!.. - Цаген, ледве стримуючи переможний усмiх, склав руки на грудях. - Погляньте!
- Але ж я не бачу тут нiчого спiльного з радiоастрономiєю! - знизав плечима Чан-су. - Може, ви перехопили якiсь радiосигнали з Землi?
- Нi, мiй друже, цi сигнали спiйманi при вивченнi сузiр'я Центавра.
- Тодi це означає... - Чан-су ще раз перебiг поглядом по целулоїднiй стрiчцi. - Ви точно зафiксували джерело радiохвиль?
- Звичайно! - посмiхнувся Цаген. - Можу повiдомити вас про ще цiкавiше: на протязi того часу, поки я вивчаю цi сигнали, їхнє джерело помiтно зсунулось по круговiй орбiтi навколо Центавра. Отже... отже, можна зробити висновок, що йдеться про планету.
- Яка довжина хвилi?
- Чотириста сантиметрiв.
Чан-су потер рукою чоло:
- Чому ви мовчали про це досi? Адже це - надзвичайне вiдкриття! Воно дає пiдставу сподiватись, що ви перехопили сигнали мислячих створiнь!
Цаген прочесав пальцями свою кучеряву попелясту чуприну:
- Обережнiсть - матiр мудростi! Я сказав собi: перш нiж ти, Роберте, поткнешся з своїм вiдкриттям у свiт, хоча б зрозумiй, у чому суть справи... - вiн сперся трьома пальцями на кiноплiвку. - Як бачите, передача систематично уривається. Тривалiсть сигналiв та iнтервали несталi. Спочатку я намагався знайти в цьому якусь закономiрнiсть, але такої не iснує... Потiм я спробував перетворити сигнали на своєрiдну телеграфну азбуку. Ось вона... - Цаген поклав на стiл товстий блокнот, густо списаний рисками та крапками. - Це страшенно складна азбука, для розшифрування якої мого хисту астронома не вистачає. Завтра хочу полетiти на Землю i запропонувати, щоб моє вiдкриття було обговорене у Всесвiтнiй Академiї.
- Пропоную iнше... - Чан-су випростався i поклав руку на плече Цагена. - Я за те, щоб Всесвiтнiй Академiї ви надiслали тiльки детальне повiдомлення... а мене запросили до вашої обсерваторiї. Один розум добре, а два ще краще. Поки Академiя розбиратиметься в цiй справi, я хотiв би допомогти вам у вивченнi сигналiв.
Цаген охоче погодився. Чан-су швидко приготувався до подорожi.
Ракетоплан помчав до пiвденного полюса Мiсяця.
Роздiл V
Пробудження
Людина, що лежить на незвичайному лiжку з однiй з кiмнат iнституту академiка Тарабкiна, ще не усвiдомлює себе людиною. В її отупiлому мозку повiльно проповзають розпливчастi хаотичнi образи: свiдомiсть то спалахує на мить, то згасає. А разом з нею нiби й життя то покидає тiло, то повертається до нього, розливаючи судинами особливе тепло, таке знайоме кожному, хто зазнав кальцiйових вливань.