Власниця готелю обурилася:
Ніяких сіроманів не буває. То був звичайнісінький вовк, тепер уже, мабуть, мертвий.
Та війтиха не складала зброї.
Чи буває, чи не буває, а ми всі знаємо, що жоден вовк тут уночі не вив. Ця дівчина працює у вас понад приписаний час; їй, мабуть, усі сили вийшли, а через те й учувається всяке.
Шанталь далі не втручалася в їхню суперечку; вона взяла свій хліб і відійшла.
«Задаремне змагання», пригадалися їй слова жіночки, що готувала консервацію на продаж. Саме так вони дивляться на життя: задаремне змагання. Вона мало не оголосила тут-таки чужинцеву пропозиціющоб побачити, чи цей задоволений з себе дрібнодухий люд утягнеться в змагання таки ж незадаремне: десять золотих зливків за простий злочин, який забезпечить майбутнє їхнім дітям і онукам, повернення втраченої величі Віскоса, з вовками чи без.
Але вона себе опанувала. У цю мить вона поклала собі все розказати того самого вечора, але за присутности всіх, у генделику, аби потім ніхто не міг сказати, що не чув або не второпав. Можливо, вони гуртом накинуться на чужинця й віддадуть його в руки поліції, а вона тоді дістане нагоду безперешкодно забрати свій золотий зливок як відплату за прислугу, зроблену громаді. А можливо, вони просто їй не повірять, і тоді чужинець полишить їхнє село з переконанням, що вони всілюди добрі, хоча то й неправда.
Вони всілюди темні, простодушні, покірні. Вони всі не вірять у те, що виходить поза межі їхніх узвичаєних уявлень про життя. Вони всі бояться Бога. Усіяк і вона самазанадто легкодухі, щоб перебороти власну планиду, коли настає слушна мить. Та коли говорити про щиру добрість, то її немаєані на землі легкодухих людей, ані так само на небі, у домівці Бога Всемогутнього, який роздає страждання грішним і праведним без розбору, лише заради того, щоб ми впродовж усього нашого життя благали його збавити нас від Зла.
Примечания
1
Цитати зі Святого Письма подаються відповідно до авторської інтерпретації канонічних текстів з використанням перекладів Івана Огієнка та Івана Хоменка. (Прим. перекл.)